На цвинтар, над свіжим глиняним насипом коштує новий хрест із дуба, міцний, важкий, гладкий. Квітень, дні сірі; пам’ятники цвинтаря, просторого, повітового, ще далеко видні крізь голі дерева, і холодний вітер дзенькає й дзенькає порцеляновим вінком у підніжжя хреста. У самий же хрест вправлений досить великий, опуклий порцеляновий медальйон, а в медальйоні - фотографічний портрет гімназистки [...]

Експозиція оповідання - опис могили головної героїні. Далі треба виклад її історії. Оля Мещерская - благополучна, здатна й пустотлива гімназистка, байдужна до наставлянь класної дами. У п’ятнадцять років вона була визнаною красунею, мала більше всіх шанувальників, краще всіх танцювала на балах і бігала на ковзанах. Ходили слухи, що один із закоханих у неї гімназистів замірявся [...]

Ми йшли по великій дорозі, а вони косили в молодому березовому лісі по близькості від її - і співали. Це було давно, це було нескінченно давно, тому що те життя, який всі ми жили в той час, не повернеться вже у віка. Вони косили й співали, і весь березовий ліс, що ще не [...]

Олексій Арсеньєв народився в 70-х рр. XIX в. у середній смузі Росії, у батьківській садибі, на хуторі Каменка. Дитячі роки його пройшли в тиші непомітної російської природи. Безкрайні поля з ароматами трав і квітів улітку, неозорі сніжні простори взимку народжували загострене почуття краси, що формувало його внутрішній мир і зберігся на все життя. Годинниками він [...]

Росія. Кінець XIX - нач. XX в. Брати Красовы, Тихін і Кузьма, народилися в невеликому селі Дурновка. У молодості вони разом займалися дрібною торгівлею, потім рассорились, і дороги їх розійшлися. Кузьма пішов працювати за наймом. Тихін зняв постоялий подвір’ячко, відкрив шинок і крамничку, початків скуповувати в поміщиків хліб на корені, здобувати за безцінь землю й, [...]

Автор-Оповідач згадує недавнє минуле. Йому пригадується рання погожа осінь, весь золотий, підсохлий і поріділий сад, тонкий аромат опалого листя й запах антонівських яблук: садівники насипають яблука на вози, щоб відправити їх у місто. Пізно вночі, вибігши в сад і поговоривши зі сторожами, що охороняють сад,, він дивиться в темно-синю глибину неба, переповненого сузір’ями, дивиться [...]

Їде на дровнях мужик Іван Африканович Дрынов. Напився із трактористом Ведмедиком Петровим і тепер з мерином Парменом розмовляє. Везе із сільпо товар для магазина, а заїхав спьяну не в те село, виходить, додому тільки - до ранку… Справа звичне. А вночі по дорозі наганяє Івана Африкановича все той же Ведмедик. Ще випили. І отут вирішує [...]