Над другою редакцією повісті М. Гоголь працював вісім років і опублікував ЇЇ у 1842 р. Він переробив повість, збільшивши її обсяг з дев’яти розділів до дванадцяти: розширив описи, зробив їх докладнішими, посилив народний характер твору.
Історичні джерела, народні перекази, пісні, думи, що відображали події минувшини, допомогли письменнику віднайти точні зображальні засоби для відтворення побуту і колориту [...]

Переосмислення потребують і методичні підходи до аналізу образної системи «Тараса Бульби». Запропонуймо учням представити образну систему твору в вигляді графічної схеми, в якій має бути відтворений зв’язок головних героїв (Тарас – Остап – Андрій; Тарас – Остап; Тарас – Андрій; Остап – Андрій). Виконуючи індивідуальні завдання, вони працюватимуть зі словниками у пошуках пояснення імен персонажів, [...]

Для формування невикривленого читацького образу твору учень має отримати науково перевірені відомості щодо предмета розгляду, не залишаючись осторонь певних наукових дискусій. Важливе значення для розуміння твору та формування варіанта читацької інтерпретації має питання його жанрової ідентифікації.

Ідеологічні дискусії, що точаться сьогодні навколо імені видатного письменника, з одного боку, можуть підтвердити небайдужість сучасного суспільства до питань, по-рушенихМ.Гоголем ще в XIX ст., з іншого – дають підстави говорити про те, що письменник, незважаючи на присутність його творів у шкільній програмі, на жаль, залишився непрочитаним.

Тема. Перший письменник третього тисячоліття серб Милорад Павич. Оповідання “Дамаскин”: риси постмодернізму в ньому.
Мета: ознайомити з М. Павичем як особистістю, його світосприйняттям та творчою манерою, розкрити художньо-стильові особливості літератури постмодернізму, зокрема оповідання «Дамаскин», як новий підхід до художнього освоєння світу, ознайомити з нелінійністю сюжету твору і фактами візантійської та поствізантійської культури, історичними фактами та особами, [...]

Один з перших відомих канонів такого типу був укладений американським просвітником межі XIX — XX ст, президентом Гарвардського університету Чарлзом Еліотом. У свої лекції для студентства він включав тезу, згідно з якою початкову гуманітарну освіту можна здобути, витрачаючи щодня 15 хв. на читання ретельно відібраних книг, що кількісно заповнюють стандартну книжкову полицю у 5 футів. [...]

Мета: поглибити знання учнів про значення творчості Байрона для епохи романтизму, про особливості байронізму як стильової течії; дати поняття про “світову скорботу”; визначити провідні мотиви і домінуючі настрої творчості Байрона; удосконалювати навички аналізу й виразного читання поетичного тексту; виховувати розуміння краси поетичного слова.