Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його засновником разом з Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченка. У кожного з цих поетів була своя книга, яка принесла світову славу. Для Гейне це була збірка віршів «Книга пісень». До збірки увійшли вірші, створені протягом 1816-1827 років. Переважна їх більшість написано в дусі народних пісень, про що і свідчить [...]

Дивно переплітаються в творчості Антона Павловича Чехова сатира і глибока людяність.
Що може бути смішніше Душечки – душевно ледачою, начисто позбавленою самостійності думки і почуття? Письменник розповідає про її життя незворушно спокійним тоном, але це ще більше підсилює сатиричну гостроту розповіді. Найтоншими засобами розкриває він образ людини, майже механічно, як відлуння, повторює чужу думку. Ми читаємо [...]

Вже в 1860-х роках вчені довели з незаперечною переконливістю, що людина сформувався як біологічний вид задовго до тих часів, які прийнято було вважати історичними. «Передісторія» відсунула його існування до четвертинному і третинного періодів, за багато тисячоліть до біблійного «створення світу». Нова галузь науки сполохала церковників, піддавалася запеклим нападкам учнів і послідовників Кюв’є. Сенсаційними відкриттями археологів [...]

По формі Сервантес задумав свій роман як пародію на сторонній реалізму традиційний рицарський роман, але вийшов за межі літературної пародії і дав глибоку критику як Середньовіччя, так і буржуазних відносин, що складалися на той час. Змальовуючи пригоди Дон Кіхота, одержимого бажанням встановити справедливість на цьому світі, Сервантес зіштовхує лицарський, середньовічно-патріархальний уклад суспільства і гуманістичні ідеали [...]

«Айвенго» — роман про далеке минуле. Усе те, про що в ньому розповідається, відбувалося в XII столітті, точніше — в 1190-ті роки, на які припадає закінчення царювання Річарда Левове Серце. З часу битви при Гастінгсі (1066 р.), у результаті якої норманський герцорг Вільгельм Завойовник одержав перемогу над англосакськими військами і королем Гарольдом, пройшло вже сто [...]

Оповідання Михайла Шолохова «Доля людини» присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача — Андрія Соколова. [...]

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» — сім разів це було написано на дошці в гімназії німецького міста Бендорфа. Сім разів написав я це у своєму зошиті. Тому що так захотів. Різними шрифтами. Ви знаєте, дивне враження. Пишеш — і ніби щось змінюється. Просте написання змінює настрій, змінює ставлення до того, про кого має йти [...]