Хто ж такі відмінники? Це хлопці, які легко й швидко засвоюють викладається материал, що, і встигають по всіх шкільних предметах. Часто вони відвідують додаткові заняття. Це може бути іноземна мова, математика, лінгвістичний кружок. Відмінники беруть участь в олімпіадах і конкурсах, займають там перші місця. Крім програмної відмінники читають багато позакласної літератури. На будь-який урок устигаючий учень може підготувати додатковий матеріал. Відмінники повинні багато часу проводити в бібліотеці, уміти працювати зі словниками, довідниками й енциклопедіями

Відмінників викликають до дошки для рішення особливо важких завдань і прикладів, для доказу теорем. Якщо відстаючому учневі потрібна допомога, відмінник завжди пояснить, розповість, який скористатися літературою, щоб засвоїти матеріал

Звичайно, навчання займає майже весь вільний час відмінників. Зате після закінчення одинадцятого класу їм буде легше надійти у вищий навчальний заклад. А отримані в школі знання завжди придадуться.

«Протиотрутою неуцтву є утворення», - так сказав у свій час відомий учений Я. А. Коменский. І зусилля вчителів у школах спрямовані на те, щоб поширити серед учнів це «протиотрута», позбавити нас від неуцтва, обдарити нас настільки необхідним - знаннями. Однак не все з нас мають здатність або бажанням прийняти цей дарунок. Знання не можуть просто бути дані кимсь, але всякий, хто бажає опанувати ними, повинен досягти цього своїми зусиллями, власним прагненням і постійною діяльністю. Тому що по-справжньому освічена людина - той, хто має глибокі знання в різних областях знання, той, хто має здатності й до розумового, і до практичної діяльності. Саме таких учнів у школах називають відмінниками - тими, хто будь-який матеріал засвоює на вищий бал, на «відмінно».

Потреба в утворенні закладена в кожній людині, і кожний учень хоче одержати відмінну оцінку на уроці. Але одні радуються, що зуміли завчити заданий матеріал і прекрасно переказати його, а інші прагнуть зрозуміти зміст цього матеріалу. Адже гарна оцінка - це далеко не всі, і навіть не головне. Освічена людина ніколи не задовольняється одиничним Успіхом, поверхневим знанням, мрячним і невизначеним розумінням предмета. Він постарається проникнути в саму суть явища, зрозуміти його повністю, вивчити з усіх боків. Це і є

одне з головних завдань, що хоче вирішити кожний учитель, - прищепити учневі не тільки здатність до мислення, але й бажання це мислення розвивати. Тільки тоді знання, отримані учнем, закріпляться в пам’яті надовго й принесуть практичні плоди. Погано, коли голова школяра заповнений безліччю відомостей, але він не може застосовувати їх. Про таку людину говорять, що він багато знає, але нічого не вміє. І його вже не можна назвати повною мірою утвореним, тобто теперішнім відмінником. Учитель оцінює не стільки заучені напам’ять правила й формули, скільки розуміння самого їхнього змісту. Адже користь, що принесе людина в подальшому житті, залежить не від місткості його пам’яті, не від кількості його знань, а від їхньої якості. А хіба зможе людина, що не осяг самої глибини всіх явищ, понять, надходити правильно, гідно жити й внести свій внесок у розвиток науки й усього суспільства?

Таким чином, відмінники - це ті, хто перебуває в постійній, напруженій роботі над собою. Потрібно увесь час розвивати себе, з і самоутворюватися, невпинно прагнути до більшого. Тому що, як говорив мудрий педагог К. С. Станіславський, «щодня, у який ви не поповнили свого утворення хоча б маленьким, але новим для вас шматком знання… уважайте безплідно й неповоротно для себе загиблої».

Поки ми вчимося в школі, наші батьки й учителі часто ставлять нам у приклад хлопців, яких вони називають «відмінниками». Однак кому, як не нам, знати, що «відмінники» - це зовсім не означає «гарна, гідна людина». На мій погляд, «відмінник» - це той, хто регулярно одержує вищі оцінки своїх знань у школі. Але чи завжди вони чесно їх заробляють? Я знаю хлопців, яких часто «вивозить» статус гарного учня. Учителі їм легко й охоче прощають промахи й помилки, навіть якщо інші за те ж саме одержують погані оцінки й догани. Ще є «відмінники», які гарні оцінки цінують над усе на світі й домагаються їх будь-якими шляхами: ябедничають, лестять учителям. Таких звичайно не люблять у класі, у них немає теперішніх друзів

Є «відмінники»-зубрилы, які не знають, що таке вечірня гра у футбол або зимовий бій сніжками. От і виходить, що відмінників, з яких хочеться брати приклад, не так вуж і багато. Зате вони мають заслужений авторитет не тільки серед учителів, але й серед однокласників. Такі не хвастаються й не задаються, вони працьовиті, товариські, цілеспрямовані. Ці хлопці завжди готові допомогти й пояснити, у них гарне почуття гумору, вони чудесні товариші. Але й такі «заслужені» відмінники бувають різними. Одним усе дається легко, вони схоплюють «на лету», не витрачаючи на розуміння нового матеріалу багато часу. Інші старанно займаються будинку, однак устигають не тільки добре вчитися, але й добре відпочивати

От які різні бувають відмінники, як і всі люди на землі