Емоційна сфера являє собою складну й безупинно, що змінюється систему, своєрідних відгуків особистості на дійсність і її впливи. Ця система відгуків формується й диференціюється в ході росту й розвитку людини, «дізнавання» їм життя, зміни й ускладнення його зв’язків з людьми, з навколишнім середовищем, із суспільством у цілому. Динаміка цих відгуків, що полягає в зміні різних почуттів і емоційних станів відповідно до виконуваної людини діяльністю, зі сприйнятими їм впливами, і утворить те, що можна назвати емоційним життям особистості.

Емоційне відношення учня до школи значною мірою визначає й успіх виховного впливу педагогічного колективу школи. Коли учень любить школу й у зв’язку зі школою в нього виникають численні й затрагивающие його внутрішній мир переживання, учителі можуть набагато успешнее впливати на нього, чим коли він байдужий до школи.

Школа може залучати учня різними сторонами. Це може бути сам процес придбання знань і навичок, що приводить до розширення обріїв і життєвих можливостей дитини. Це може бути почуття радості від перебування в колективі, від спілкування з однолітками. Це може бути хвилювання від спілкування із учителем, що відкриває для його духовного миру щось нове.

Емоційне відношення до школи характеризується динамічністю. Це ставиться не тільки до зміни змісту цього відношення в різні вікові періоди навчання школяра, але й до того місця в емоційному житті що вчиться, що школа займає серед інших явищ життя.

Зрозуміло, що вчитель - саме та ключова фігура, що займає думки учня й грає в його житті важливу роль. Але відносини вчителя й учня, як правило, нерівноцінні. По праву «сильного» учитель завжди може висловити учневі (і висловлює) усе, що він про нього думає. А от учневі практично ніколи не вдається привселюдно заявити про своїй «оцінці» учителя.

Наше дослідження і є та сама рідка можливість донести до вчителів думка учнів про їх, змусивши їх глянути на себе з боку й, можливо, удосконалити методи й стиль викладання, переглянувши своє відношення до учнів.

Нами проведене анкетування у двох гімназіях м. Новосибірська з метою вивчення подань учнів про образ ідеального вчителя. До дослідження було притягнуто 175 випробуваних із числа учнів 8-х класів зазначених установ утворення. Основним діагностичним засобом виступав «Метод незавершених речень».

Аналіз відповідей випробуваних дозволив одержати досить інформативні відомості про ключові проблеми школярів, наявності й характері конфліктів, що виникають у сфері «Учитель - учень».

Оцінка результатів анкетування проводилася по наступних позиціях:

Учителі потрібні для того, щоб…

Традиційні відповіді: «учити дітей різним наукам, виховувати їх» виявлені в 55% випробуваних. Розгорнуті позитивно орієнтовані відповіді («виводити дітей у люди», «учити етикету», «щоб ми могли краще оцінювати свої можливості», «учити розуму-розуму, життю», «учити спілкуванню й гарному поводженню», «наставляти на правильний шлях», «поповнювати наш лексикон», «щоб залишилися світлі спогади про школу») дали 15% випробуваних. В 30% випробуваних спостерігалися негативно пофарбовані відповіді, іноді з відтінком агресивності: «прикалываться над ними», «убивати в голів дітей знання й читати нотації», «скаржитися директорові й батькам», «хто сказав, що вони потрібні?».

У моєму розумінні ідеальний учитель повинен бути …

Портрет ідеального вчителя вийшов різнобічним. Ідеальний учитель повинен бути; розуміючої (75%); поважаючих своїх учнів (53%); уважним, готовим надати допомогу, підтримати у важку мінуту (35%); справедливим у вимогах (80%) - «не репетувати на своїх учнів», «карати тих, хто заважає іншим на уроці», «інтелігентним, утвореним» (45%); умеющим доступно викладати матеріал (49%); бути стриманим, тактовним; не лізти в особисте життя дітей; що вміють знайти з учнями загальна мова (19%); бути авторитетом, прикладом для школярів, але не ставити метою стежити за ними; з ним (учителем) можна поділитися радістю або розповісти про неприємності й бути впевненим, що про це не довідається вся школа (10%); гарним, добрим (23%); мати почуття гумору (40%); не говорити погано про навколишніх його людей; не спізнюватися на уроки. Минулого й такі відповіді, як: «Це моя перша вчителька», «У нашій школі тільки два таких учителі», «Ідеальних учителів ні» (10%).

Найдужчий гнів учнів у поводженні вчителя викликає…

Сама наболіла й застаріла образа - це несправедливе оцінювання учнів (80%): «двійки нізащо», «два за те, що не зрозумів матеріал», «учитель занижує оцінки». Також викликає гнів учнів брутальність учителів (38%), поганий настрій, що зривається на школярах («нервових людей не можна пускати на роботу в школу»); «коли вчитель доробляє на уроці макіяж, а на нас зриває злість»; «дуже швидко говорить і злиться від того, що його не розуміють» (10%), «виділення мазунчиків» (15%), коли затримують на зміні (23%), обзиваються, багато задають додому («учень теж людин, а не робот для готування уроків») (37%); лізуть в особисте життя («стежать за нами, а потім «стукають» батькам, що ми вибираємо не тих друзів») (30%); «брешуть, «навішують» ярлики на ті, кого не люблять і роблять «козлом відпущення», а мазунчикам і підлизам все сходить із рук» (20%); не вірять, коли говориш правду (15%), коли вчитель під час розмови змушує дивитися в очі (7%).

Один раз на уроці вчитель сказав…

Всі варіанти завершення випробуваними даного речення умовно можна розділити на три категорії. Перша категорія, куди ми віднесли варіанти відповідей, пов’язані з так званими «учительськими ляпами», що викликають у школярів посмішку. Наприклад: «Витирайте дошку мокрою ганчіркою, я сиджу в крейді, як новорічна ялинка»; «Дурка я, вам, чи що»; «Нема чого роздумувати - іде контрольна»; «Хто за те, щоб я була вчителем, а хто - проти?!».

Друга категорія відповідей, у рамках яких педагогічне мовлення викликає не стільки посмішку, скільки здивування або досаду. Наприклад: «Ми не фашисти, а укольчик поставимо»; «Ви одноклітинні амеби, які не вміють поводитися» (учитель біології); «Художник від слова «зле»; «Від десятого класу погано пахне»; «Заедрит твоє пробірку. Водородо-хлоро-Мати»; «У мене немає ворогів, але якщо вони з’являються…»; «Ти не розумний, щоденник на стіл, два!».

Третя категорія відповідей випробуваних із приводу педагогічного мовлення - це висловлення агресивно-ворожої, що применшує особистісне достоїнство учнів спрямованості, неприпустимі ні з погляду педагогічної етики, ні з позицій міжособистісного (діалогічного) спілкування. Зокрема, це відповіді: «Ви - гальма перебудови»; «Хворі ідіоти, обламаєтеся на оцінках»; «Я подбаю, щоб одним дебілом у школі стало менше»; «Я буду мстити, і помста моя буде кривавої»; «Ти вчишся гірше всіх, гірше тебе людини знайти не можна»; «Учитель вилаяв мене матом».

Учитель ніколи не повинен…

Учні одностайні в думці про те, що педагог не має права «піднімати руку на учнів»; «кинути крейдою, лінійкою або ганчіркою в учнів»; «ображати їх, особливо при всьому класі, словами, типу: «Ти тупоголовий баран, будеш міркувати?»; «репетувати так, що скла в класі дзенькають»; «доводити дитини до сліз»; «говорити образливі слова»; «спізнюватися на урок»; «забувати давати додому завдання»; «затримувати клас на зміну»; «загрожувати, показувати свій поганий настрій»; «принижувати при всіх, як би погано учень не вчився, а потім у коридорі один на один вибачатися, боячись, що учень розповість батькам»; «бути лукавим, називаючи при директорі учнів «дитинки мої», а без нього «от виродки, нав’язали на мою голову»; «ставити в журналі двійку по предметі через поводження, або одиницю за пропуски»; «не ганяти за зовнішній вигляд, адже для підлітка це спосіб самовираження»; «не докоряти забезпеченістю батьків»; «не ображати батьків учнів: «Яблуко від яблуні…» або «Від осинки не народяться апельсинки».

На думку випробуваних, учитель не повинен бути егоїстом, не повинен ненавидіти учня, а також порушувати устав школи й права учнів.

Слід зазначити, що далеко не всім педагогам свойствен подібний стиль взаємин з учнями й, відповідно, не всі учні негативно настроєні стосовно своїх учителів. Значна частка учнів поважає, цінує й щиро любить своїх учителів за їх натхненних, творчий куп, турботу про учнів, чесне й справедливе відношення до них.

Підводячи короткі підсумки, можна відзначити, що кожному учневі властивий суб’єктивний образ ідеального вчителя, подання про те, що повинен і чого не повинен робити педагог. Проте, узагальнене подання випробуваних про ідеального вчителя незмінно включає в його образ такі риси, як: уважність, ерудиція, доброта, тактовність, розуміння, справедливість, щирість, любов до дітей.

Pages: 1 2

Збережи - » Учитель очами учнів . З'явився готовий твір.