Творчість М. А. Булгакова. Зовсім недавно я познайомився із творчістю М. А. Булгакова. Це була дуже освічена людина. Ріс він у благополучній сім’ї. У дитинстві Михайла Опанасовича тягло до сцени, до театру. Закінчивши гімназію, він надійшов в університет на медфакультет.

Прагнення до мистецтва не слабшало. Видно, понад Булгакову призначено було бути не лікарем, а письменником. Він рано став дивитися на речі тільки властивим йому поглядом, бачачи в чомусь драматизм, а в чомусь трагедійність. Шлях Булгакова в літературу був важкий

Дорога в письменники лежала через журналістську роботу. Він друкував газетні статті. Не можна не згадати отеатре.

Життя й з ним зштовхнула Булгакова. Переїхав у Москву, Михайло Опанасович з’єднує свою журналистикою роботу з театром. Я думаю, що театр навіть надихав його на створення п’єс

Але ставити свої п’єси доводилося із працею. Особливо важкими були дні 1929 року. До цього часу в Булгакова написано три п’єси, але жодна не принесла успіху письменникові

А к тому ж жахливі нападки критики. Але всупереч усьому Михайло Опанасович пише, творить. Ранні повісті й оповідання Булгакова, такі як “Морфій”, “Фатальні яйця”, ” Дні Турбиных” мали успіх у читачів, але й, напевно, були зустрінуті різанням критикою

Звичайно, всі ці лиха й прикрості заподіювали страждання письменникові. Із творчістю Булгакова я знаком по його декількох добутках: “Фатальні яйця”, “Майстер і Маргарита”. М. А. Булгаков просто ненавидів бюрократизм і міщанство

Він презирливо дивився на нові буржуа. Його образна й сатирична фантазія “Фатальні яйця” висміює весь авантюризм і всю бескультурищину правлячих кіл. Я думаю, що так ніхто не зможе, як Булгаков, барвисто й образно показати всю мерзенність людей. На частку письменника випали важкі роки громадянської війни

Він бачив, як валило все старе. Михайло Опанасович не міг залишити свій народ. Він брав участь разом з ним у створенні нової культури. Я вважаю, йому було важко зробити цей вибір. Щоб запам’ятати роки війни, Михайло Булгаков пише свій перший великий роман “Біла гвардія”.

Він намагається там описати всі бешкетування білої армії. Я думаю, що глибоке своє втілення письменник знайшов у своїй головній книзі це роман “Майстер і Маргарита”. Мені роман здався складним. Хоча не можна читати роман і не відчувати якоїсь дивної сили, що заворожує тебе. Михайло Опанасович намагається створити свою версію осуду Ісуса Христа.

Здатність усі права захищені 2001-2005 автора фантазувати дозволяє нам побачити цілий ряд персонажів. Дьяволиада в романі відіграє роль майже реалістичну. Вона є пародією на теперішню дійсність

Але, я впевнений, Михайло Булгаков не страшився диявола. Він для нього не існував. Письменник хотів донести нам віру в людину, у моральні закони. У романі Майстер не одержав перемоги

Але це зовсім не виходить, що письменник прирікає нас на зневіру. У Майстра є учень, а виходить, є продовження й майбутнє. На мій погляд книга ця мій погляд книга ця суперечлива, але, читаючи її, байдужим ніхто не залишиться

Можливо, прочитавши цю книгу, хтось розкриє в собі такі сили, об існування яких навіть і не думав. Я не знаю, але судячи з добутку, критика, напевно, була величезна. Але хіба який-небудь утвір Булгакова обходило її стороною?

Але незважаючи на всі негоди, судження, роман буде жити довго. М. А. Булгакова забороняли й, звичайно ж, не без причини. Напевно, тільки йому властиво так образно, так тонко, з такою гострою сатирою оголювати всю фальш дійсності. Визнання Михайло Опанасович Булгаков не довідався при житті. Так завжди виходить

Цінуємо ми тільки те, що втрачаємо. Ми дуже пізно усвідомлюємо, що кожна людина неповторна. А теперішній талант тим більше не повторимося