Кожний з нас пише по вказівці серця, а серця наші належать партії й рідному народу, якому ми служимо своїм мистецтвом. М. Шолохов Михайло Олександрович Шолохов народився на Доні в тисяча дев’ятсот п’ятому року. Він став свідком «ключових моментів» історії країни й у своїй творчості відбив всі етапи боротьби й будівництва нової держави: громадянську війну, колективізацію й Велику Вітчизняну війну. По художніх і публіцистичних добутках Шолохова можна вивчати історію нашої держави, настільки вони правдиві, монументальні й багатогранні

Він відображає життя такий, який вона була. У середині двадцятих років починають друкуватися «Родимка», «Пастух», «Продкомиссар» - добутки пізніше об’єднані письменником в «Донські розповіді». У них Шолохов покаже нещадну правду громадянської війни, що розділила вчорашніх друзів, навіть членів однієї родини на два непримиренних табори. Смертельна сутичка між борцями за нове життя й тими, хто відстоював старі порядки, хотів повернути країну на старі рейки, - основна тема «Донських розповідей».

У цих добутках Шолохова ні «щасливих», «благополучних» кінцівок, тому що не може бути щастя й спокою, щиросердечної рівноваги в такій кривавій круговерті. Паралельно з роботою над розповідями письменник приступає до створення широкого полотна про життя донського козацтва напередодні революцій і до громадянської війни. Над романом-епопеєю «Тихий Дон» Михайло Олександрович працював аж до 1940 року, звертався до нього й пізніше.

Центральне місце в романі займають події громадянської війни на Доні, і зокрема історія верхнедонского контрреволюційного повстання all soch © 2005 козаків. Ця сторінка громадянської війни до Шолохова була погано вивчена істориками. Письменник проробив величезну роботу, зібравши велику кількість справжніх документів; йюссоздал дійсну картину тих трагічних подій. З великою теплотою малює Шолохов портрети стійких борців за нове життя. Це - син батрака Михайло Кошовий, машиніст млина Іван Котляров, професійний революціонер Штокман, вірний солдат революції Бунчук і багато інші

У романі представлені й ті, хто хотів удержати старі порядки. Це сімейство хутірських багатіїв Коршуновых, купець Мохов, поміщик Лисиць-Тницкий, генерали й офіцери білої армії, іноземні інтервенти. У романі «Тихий Дон» Шолохов показав долі народу в роки революції й громадянської війни. У хитаннях козацтва між революцією й контрреволюцією виявилася подвійна природа психології дрібного власника. Письменник геніально показав всі перипетії життя людини на зламі історії на прикладі життя Григорія Мелехова

Він говорить про життя: «…нічого я не розумію… Мені важко в цьому розібратися… Блукаю я, як заметіль у степу…

» У романі «Тихий Дон» Шолохов сполучить епічне зображення великих історичних подій з дивною ліричністю оповідання, передачею найтонших інтимних переживань людей, розкриттям їх самих таємних почуттів і думок. Паралельно з роботою над заключними главами роману «Тихий Дон» Шолохов працює над романом про колективізацію, названому згодом «Піднята цілина». Як і «Тихий Дон», новий роман - про життя народу в страшний період ламання народної психології

Тільки тепер це період подолання вікових забобонів, повороту простих трудівників до нових форм життя. В «Піднятій цілині» дії відбувається в умовах зміцнілого радянського ладу, коли свідомість основної маси козацтва значно виросло, розуміння переваг нового життя легше проникає в маси, а антирадянська агітація ворогів народу знаходить усе менше прихильників. Найбільше яскраво психологія козацтва рисується в таких масових сценах, як збори із приводу організації колгоспу, «жіночий бунт», приїзд Давидова в бригаду, що відмовилася працювати, відкрите партійні збори колгоспників… Шолохов писав роман на багатому матеріалі його дійсного життя, що оточував; письменник показав, що поворот у народній свідомості відбувся не відразу й не легко. Почалася Велика Вітчизняна війна, і письменник-гуманіст не залишився осторонь від боротьби

У військових кореспонденціях, нарисах «На Доні», «На півдні», «Військовополонені», «У козачих колгоспах» письменник розкриває антилюдський характер розв’язаної гітлерівцями війни. В 1943 році Шолохов почав роботу над романом «Вони боролися за Батьківщину». Добуток оповідає про важкі дні відступу під натиском потужної військової машини Німеччини, про смертельну сутичку під Сталінградом, що переломив весь хід війни

У романі «Вони боролися за Батьківщину» глибоко розкритий російський національний характер, що яскраво виявився в дні важких випробувань. Героїзм російських людей у романі позбавлений зовні блискучого прояву й з’являється перед нами в ратних буднях трагічно, а часом і комічно. Таке зображення війни приводить читача до висновку, що героїчне не в окремих подвигах радянських солдатів, а що все фронтове життя - подвиг. Після війни, в 1957 році, коли над миром виникла погроза нової світової катастрофи, Шолохов опублікував розповідь «Доля людини», щоб нагадати про ті жахи, які більше не повинні повторитися

У невеликому по обсязі добутку перед читачами проходить життя героя, що увібрала в себе долю країни. Андрій Соколов - радянська людина, мирний трудівник, що ненавидить війну, що відняла в нього всю родину, щастя, надію на краще. Залишившись самотнім, Соколов не втратив людяність, він зміг розглянути й пригріти біля себе бездомного хлопчика

Письменник закінчує розповідь упевненістю в тім, що біля плеча Андрія Соколова підніметься нова людина, готовий перебороти будь-які випробування долі. Творчість Шолохова оцінена по достоїнству. Він лауреат всіх можливих премій і нагород вітчизняних, а в 1965 році визнаний гідним Нобелівської премії за роман «Тихий Дон». Його добутку гідно ввійшли в російську класичну літературу