Твір по творчості Маяковського. Зброя любимейшего роду. Сатира як жанр виникла дуже давно. Вона була відома вже в часи ін. греків

Уже тоді сатира викривала пороки й недоліки про-ва, будь те &copy A L L S o c h. r u суди, політичні партії, наука, літ ра. В основі ін. грецької комедії лежав сатиричний спосіб відбиття життя. Її герої не були індивід. , не відрізнялися психологізмом. Вони з’являлися як би в кривому дзеркалі, у гротескному, карикатурному виді, коли опр. порок або недолік гиперболизировался, ставав домінуючому

У цьому плані сатиричне тв-у Маяковського дуже схоже на пр-ія др. гречеких авторів. Герої сатиричних стих. Маяковського також не індивідуалізовані. Сатирові М. можна розділити на 2 періоди : доревол. і постреволюц.

До образа сатиричного тв-ва дорев. періоду можна віднести вірш. : “Набридло” і “Нате” .У віршах М. використовує велике кіл-у худий. прийомів : метафори …

Страх репетує й у серці Метається по особі, безнадійний і нудний… …Седце в нестямі Рве й мече… …Через годину звідси в чистий провулок Витече по людині ваш обрезклий жир, порівняння …Два аршини безлицего розоватого тесту: Хоч би мітка була в уголочке вишита…

…А я вам відкрив стільки віршів-скриньок, Я бкзценных слів марнотрат і розтринькувачів, уособлення …губами, Що Стомилися по пещенню, Тысячью поцілунків покрою Розумну морду трамвая… …Юрба озвіріє, буде тертися, Наїжить ніжки стоглавая воша, гіперболи …Кинуся на землю каменю корою, У кров особу зітру, Слізьми асфальт обмиваючи, худ. образи …Всі ви на метелик поэтиного серця, Юрба стоглавая воша, Я грубий гун

Ліричний герой М. не бачить виходу в сформованому положенні, крім як “поцілувати розумну морду трамвая” , або “зареготати й радісно плюнути” в особу цього об-ва. У цих віршах М. не виділяє з юрби отд. особистостей, вона для нього залишається єдиною масою. Але от приходить революція, і все міняється. Міняється й сатира Маяковського

Тепер він виділяє серед цієї юрби бюрократів, обивателів міщан, просто людей не відповідним ідеалам революції. У вірші “Прозаседавшиеся” М. викриває нездатність уже радянських чиновників займатися справою. Маяковський показує день чиновника, що цілком зайнятий засіданнями

Для досягнення своєї мети викриття всієї нісенітниці засідань М. исп. у якості худ. прийому гіперболу. …Вони на двох засіданнях відразу. У день засідань на двадцять треба поспіти нам Поневоле доводиться раздвояться До пояса тут, а інше там… Ліричний герой приходить до думки про те, що добре було б, якщо: “Про хоча б ще одне засідання Щодо викорінювання всіх засідань!” Але мир бюрократів не єдиний мир, “мешающий установленню влади пролетаріату” .

Тому М. використовує своє “зброю любимейшего роду” не тільки проти бюрократизму, але й проти міщанства. У вірші “Про дряни” М. так малює засилля міщанства : …Стеклися вони нашвидку оперенья перемінивши й засіли в усі установи На мозолях від п’ятирічного сидіння зади, Міцні як умивальники, Живути понині тихіше води… Для викриття міщанства М. использ.

след. худ. прийоми : несумісність понять, уособлення. …И мені з емблемами плаття Без серпа й молота не здасися у світлі! …На балі в реввійськраді!? … …Маркс зі стінки дивився, дивився…

і раптом роззявив рот, так як закричить… Треба відзначити таку річ думка М. про описуваний стих. у більшості випадків дається наприкінці ; так і тут. Його думка виражається словами Маркса : …

Обплутали революцію обывальщины нитки. Страшнее Врангеля обивательський побут. Скоріше голови канаркам згорніть Щоб комунізм канарками не був побитий! Але це (міщанство, бюрократія) всі зовнішній ворог. Але адже й “існують люди усередині партії живучими її соками” .У віршах “Боягуз”, “Навантаження по верхівку” М. показує саме такий сорт людей

У сихотворении “Боягуз” М. малює чиновника, що боїться всього : Кожний зав для боягуза туз Навіть від його рідні опускає вічка боягуз И йде В комір. М. показує як прходит день у боягуза День деньской Сплітає тонко узи Самих дивних весіль погодити б лева з ягням, З кішкою миша погодити б. І знов-таки наприкінці вірша М. висуває своя думка : Товариш, чого ви тремтите? У чому, властиво, справа?! В акваріум, чтоли саджати вас? Революція вимагає, чобы була сміливість, сміливість, і ще раз із-т-ь У стихотв. “Навантаження по верхівку” М. виводять на сцену комсомольця Петра Кукушкина, показує його дивовижну зайнятість

Пообідавши, бадьорої клуса Петя мчить на культкомиссию Після Петю бачили в радіоаматорів Не пройшов мимо й Осовиахима… І результаті В. М. показує цілковитий хаос, що панує в голові в Пети. Своє стих

М. закінчує след. іронічними рядками : … Де ж працювати мені поспіти при такому навантаженні? Обьекты сатирич.

тв-ва М. дуже разнообр. У перших це люди, що належать різним епохам : дорев. і постревол. , по-друге люди, що належать різним соц. класам : міщанство й купецтво, по-третє це просто люди, чиї недоліки висміює М. Для док-ва сатиричечн.

цих образів М. застосовує велике кіл-у худий. прийомів: гіпербола, метафора, порівняння, несумісність або речей, що згадуються, особливий лекс. лад мови й т.д. І все це розмаїтість як образів сатиричного тв-ва М. , так і худ. образів, їм використовуваних. Служить док-вом багатогранності й геніальності тв-ва М.