Твір по романі И. А. Гончарову «Обломів» Моє відношення до Обломову. Головний герой роману Гончарова - Ілля Ілліч Обломів. Це людина «років тридцяти двох-трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами». Він, «дворянин родом, колезький секретар чином, безвиїзно живе дванадцятий рік у Петербурзі».
Обломів викликає в мені почуття здивування, а також презирство й жалості. Він вражає своєю фантастичною лінню. Де це бачено - валятися цілий день на дивані, не встаючи, і не випробовувати від цього ніяких зручностей. Він говорить, що не знайшов собі заняття по душі
Такого заняття, на яке можна витратити своє життя. Дурниця! Якби він хотів знайти, то неодмінно б зробив би це. Але Обломів не виявив завзятості й тому, бажаючи себе виправдати, говорив Штольцу, що в його житті не було вогню, що вона почалася із загасання. Просто він не хотів запалити в собі цей вогонь, несвідомо оберігав від цього свою душу. У ній тільки часом спалахували іскри, щоб відразу згаснути знову.
Обломів нехтував суспільство, вище світло. Їхніх членів він називав мерцями, що сплять людьми, гірше його самого. Нехай він почасти прав, але адже не все суспільство складається з таких людей. Серед них напевно найшлися б яскраві особистості, що виділяються з юрби, що не перебувають під владою суспільної думки. Але обломів уважав себе вище цього суєтного миру й не бажав заводити з людьми світла ніяких відносин
Отже, із цього можна зробити висновок про небажання Обломова займатися чим би те не було, крім лежання на дивані. Там він був зайнятий винятково важливим, на його думку, справою - мріянням об удосконалення маєтку й про те, як він буде там жити разом із дружиною й дітьми. Але здатність мріяти властива кожній людині. У цьому немає нічого поганого
Погано те, що Обломів не робив нічого, щоб втілити мрію в життя. Він не міг перебороти перешкоду по шляху до мети. На першому перешкоду він спотикався й зупинявся, не рухаючись далі.
Так і з листом старости. Обломів знав, що потрібно вживати рішучих заходів, щоб не розоритися, але не приймав, а тільки хвилювався, та й то недовго. Як страус ховає голову в пісок, так і він ішов у себе, у вигаданий їм мир. Ці спроби втекти від реальності свідчить про боязкуватість і слабість. А це завжди викликає відразу й презирство
Тільки сильне почуття Обломова до Ольги підштовхнуло його до походу в палату. Любов до неї наповнило його серце жаром і ентузіазмом. Але як би ні сильні були почуття, однаково вони не змогли перемогти в ньому обломовскую суть, панського почало
Своєю слабохарактерністю Обломів відіпхнув від себе свою єдину любов. Зрештою презирство до героя в мені перетворюється в жалість. Все-таки він був людиною з добрим серцем і щирою душею. Я жалую що він усі права захищені 2001-2005 не смог перебороти себе, що він прожив своє життя без змісту, не довідався, що може бути в ній добре, крім їжі й «ничегонеделаниья».
Я хочу, щоб менше людей походило на Обломова, щоб усе радувалися життю й обов’язково не лінувалися здійснювати свої мрії
Збережи - » Твір по романі И. А. Гончарову «Обломів» . З'явився готовий твір.