Твір опис: Мій будинок – моя міцність

Мені завжди подобалося вираження «Мій будинок – моя міцність». Завжди хотілося, щоб будинок, у якому я живу, був затишним, меблі була гарної й практичної, зручно розташованої. І головне, мені завжди хотілося мати будинку свою особисту кімнату – простір, на якому все було б розташоване так, як хочу я, як зручно мені. Торік моя мрія збулася – наша сім’я переїхала у свій будинок. Раніше ми жили в багатоповерховому будинку одного зі спальних районів нашого великого міста. Говорячи про цю квартиру, відразу згадую улюблений усіма фільм «Іронія долі». Помнете: однотипність квартир і навіть цілих мікрорайонів, інтер’єра квартир, у яких живуть люди. Все це послужило гарну службу героям фільму, але в житті така одноманітність, звичайно ж, стомлює. Тому мої батьки й вирішили переїхати у свій будинок

Наша сім’я складається з п’яти чоловік (бабуся, тато, мама, я й мій старший брат) і до обговорення питання планування й розміщення меблів були притягнуті всі члени сім’ї. При цьому кожний висловив свою точку зору й відкрилося дуже багато досі невідомого. Наприклад, виявилося, що бабуся, що проживає в спільній кімнаті, давно мовчачи страждала через сусідство в одному приміщенні телевізора й дивана, на якому вона спить: адже ми із братом звикли дивитися передачі допізна. Ще, до моєї великої радості, з’ясувалося, що й братові стало незручно й незатишно в нашій загальній малюсінькій кімнаті. Одним словом, відкриттів виявилася безліч, і всі ми з ентузіазмом прийнялися планувати наш майбутній будинок. І в підсумку, коли через півроку ми переїхали, виявилося, що наші зусилля не пропали даром, – це був будинок нашої мрії!

Щоб краще описати вам наш будинок, спробую подивитися на нього так, як відвідувачі якого-небудь дому-музею – з боку. Наш будинок перебуває на окраїні, але тому що до цього району ходить досить транспорту – і метро, і трамвай, і маршрутні таксі, – ця віддаленість від центра міста практично не відчувається. У дворі будинку мама створила дуже гарний фруктово-квітковий сад з альтанкою й літньою площадкою, просто незамінних у теплий час року

Наш сад – це мамина гордість. Тут ми проводимо сімейні свята й просто відпочиваємо (звичайно, плодові деревця ще зовсім крихітні, але від старих хазяїв залишився розкидистий горіх у центрі саду, що створює прохолодну тінь). У кожного члена нашої сім’ї є так звана своя зона в будинку: мама – сад, тато – гараж, бабуся – веранда, а нам із братом зручно скрізь. Сам будинок складається із двох поверхів, на яких ми постаралися правильно організувати простір, щоб усім було зручно й затишно. На першому поверсі перебувають гараж, кухня й службові кімнати, веранда, вітальня й кімната бабусі; на другому – кімнати мами й тата, моя, брата, кабінет і великий балкон

Якщо внутрішній двір будинку – мамина гордість, то гараж і підвал – гордість нашого тата. Там є все для нього необхідне: ціла величезна кімната різних інструментів, запчастин, одним словом, те, чого татові не вистачало в нашій трикімнатній квартирі. А в підвалі ми зберігаємо заготовлену на зиму консервацію й овочі-фрукти. Веранда й кухня – зона бабусі й мами. На веранді перебуває обідній стіл, м’який куточок і стільці, а також дві плетених крісла-качалки, у яких любить в’язати бабуся й відпочивати мама. На кухні мало меблів – тільки саме необхідне: кухонний куточок із усілякою побутовою технікою: плита, холодильник, посудомоечная машина, комбайн, мікрохвильова піч. Обідній стіл розташований на невеликому піднесенні – так зона відпочинку відділена від робочої

У вітальні теж перебуває мінімум меблів: м’який диван-куточок, невеликий журнальний столик, телевізор і відеомагнітофон на спеціальній підвісній підставці. Перевага нашої вітальні – це величезне вікно з виходом у сад. А головна гордість – акваріум з екзотичними рибками. Брат з величезним задоволенням доглядає за ними

Всі спальні кімнати перебувають на другому поверсі, але кімнату бабусі ми спеціально розмістили на першому – адже їй уже важко підніматися й опускатися по сходам. У своїх кімнатах кожний постарався створити, для себе свій куточок. Подивившись ці кімнати, можна практично безпомилково описати характер хазяїна. От, наприклад, у кімнаті мого старшого брата всі по-спартански: чисто, акуратно, у кожної речі є своє місце. А ще в його кімнаті величезна бібліотека технічної літератури, адже цим летом він готується надходити в університет на факультет обчислювальної техніки. Відразу видно – тут живе аккуратист-технарь! Але як дивно ці його якості сполучаються з любов’ю до природи!

Інша справа – моя кімната. Тут є письмовий стіл і стілець, розкладний диван, кілька книжкових полиць і, звичайно, гардероб. Я намагаюся підтримувати порядок, але до зразкової чистоти в кімнаті брата мені ще дуже далеко. У моєму куточку можна знайти всі що завгодно: і книги із зошитами, і різні іграшки, але більшу частину кімнати займають, як говорить тато, усякі жіночі штучки – косметика й одяг, флакони з парфумами, жіночі журнали. Але моя особлива гордість – це ціла колекція різних керамічних фігурок, що займає в моїй кімнаті цілу полку. От такий він – будинок, у якому ми живемо!

Збережи - » Твір опис: Мій будинок – моя міцність . З'явився готовий твір.

Твір опис: Мій будинок – моя міцність





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.