Твір на тему: Свято Великодня

Великдень звичайно відзначається не раніше четвертого квітня й не пізніше восьмого травня. Існує безліч звичаїв і Правил, пов’язаних зі святкуванням Великодня. Деяким з них ми випливаємо й сьогодні, деякі вже пішли в минуле. Однак неможливо забути ту непередавану атмосферу радості й радості, коли всі, від мала до велика, збираються на святковому богослужінні, а потім повідомляють один одному, що відбулося велике чудо: «Христос Воскресе!»

Великодні свята тривають тиждень. Щодня цього тижня називається світлим на честь свята Великодня. Раніше весь тиждень із дзвіниць дзвонили дзвона, возвещая миру про перемогу життя над смертю. Одним з найважливіших днів цього тижня є четвер, що називається чистим, світлим, великим, жагучим. Чистий четвер – це день весняного очищення в наших предків. Було прийнято ще до сходу сонця чистити двір, будинок – все повинне було бути чистим і святковим. У саду й у городі хазяїн збирав торішні листи, бур’ян і підпалював, «щоб очистити землю від морозу, смерті й усякій погані». У Великий четвер у перший раз підстригали дитин, у яких від дня народження волосся ще не стриглися

У цей же день господарки готовили сіль для великоднього стола. Вони загортали неї в ганчірочку й клали в піч, коли ганчірочка перегоряла, сіль збирали й зберігали до неділі. Перепалена у Великий четвер сіль уважалася цілющої, що допомагає як людям, так і худобі, особливо ж придатної для того, щоб присолити після Святої заутрені перші крашанки. Уважалося, що у Великий четвер Господь невидимо благословляв хліб, що подавався до обіду. Крихти цього хліба ретельно збирали й зберігали як святиню, придатну й корисну до вживання під час хвороби. У Жагучу п’ятницю печуть паски. Моя бабуся пече паску по стародавньому рецепті, що дістався їй від бабусі. Рецепт цей досить простий: на молоці робиться опара, у яку додаються борошно, яйця й замішується тісто. У тісто можна додати настойку шафрану, а також жовтий і білий імбир: жовтий – для краси, білий – для аромату. Готовим тестом заповнюється висока форма, зверху кладе хрест із тесту й «шишки». На якийсь час форму з паскою необхідно поставити в тепле місце, а потім випікати. Паску не можна є, поки вона не освячена: це гріх. Звичайно в Жагучу п’ятницю моя бабуся повністю відмовляється від їжі. Як вона пояснює, утримання від їжі в цей день дає постнику прощення всіх його гріхів

У суботу красять яйця. У народі вважається, що яйця, пофарбовані саме в цей день, краще зберігаються протягом всіх свят. Яйце стало символом Великодня, адже в ньому зароджується життя. I По церковному переказі, звичай красити яйця пов’язаний з ім’ям Марії Магдалини, що, з’явившись до імператора Тиберию в Рим і поднеся йому в дарунок червоне яйце, сказав: «Христос Воскресе!», а потім початку проповідувати про Воскресіння Христовому. У цьому випадку яйце символізувало відродження, а червоний кольори – кров Ісуса Христа. У народі яйця красять не тільки в червоний, але й у жовті, сині, зелені, золотавий кольори

Крім того, яйця прикрашаються орнаментом. Такі крашанки називаються писанками. Існує й спеціальний інструмент для виготовлення писанок – своєрідний пензлик. Нею на сирому яйці розмальовують розтопленим, які повинні залишитися не зафарбованими. Спочатку яйце красять яркою й світлою фарбою, наприклад жовтої. Коли воно висохне, за допомогою пензлика розтопленим воском розмальовують ті місця, які повинні залишитися жовтими. Процедуру повторюють доти, поки яйце не придбає вид, задуманий автором. Після того як віск розплавиться, писанка готова. У крашанок багато функцій: з ними «христосувалися» один з одним, приходили благословляти нареченого й наречену, їх дарували рідним і друзям, із крашанкою йшли на цвинтар – пом’янути близьких

У день Світлого Христова Воскресіння усе відправляються в церкву. Поздоровляти один одного й « христосуватися » прийнято вже після богослужіння. У народі існувало повір’я, що, якщо піти на цвинтар і похристосуватися з померлими родителями саме в той момент, коли в церкві в перший раз співають «Христос Воскресе!», те можна почути з могили відповідь; «Воістину Воскресе!» Після заутрені, власне кажучи, і починається народне святкування. У першу чергу, прийняте « розговлятися ». За старих часів був прийнятий такий звичай разгов-ления. Вся сім’я збиралася під образами для молитви. Після молитви все сідали за стіл і хазяїн, відламавши від паски «шишку», віддавав її господарці. Взявши «шишку», господарка або відразу несла її корові, або зберігала доти, поки корова отеллється – « щоб відьма не зіпсувала». Потім хазяїн нарізав паску й запрошував усіх розговлятися. Спочатку їли паску і яйця, інші блюда, потім поросяти схреном.

У нашій сім’ї прийнято перед святковим великоднім обідом умиватися. Мама наливає в миску холодну воду, а на дно кладе три червоних яйця. Першої вмиваюся я, потім мій брат імама, останнім умивається тато. Після кожного члена сім’ї воду необхідно міняти, але яйця залишати. Крашанки я забираю собі – вони, по переказі , дарують дівчинкам красу. Коли їли крашанка, не можна викидати (а тим більше виплевивать) шкарлупу на вулицю. На Великдень були прийняті ігри з використанням крашанок. Наприклад, один із граючих тримає яйце, а іншої – б’є його своїм. Потім яйце перевертають. Якщо яйце розбилося по обидва боки, гравець програв: переможець забирає собі трофей у вигляді розбитої крашанки

У день Світлого Христова Воскресіння на вулиці необхідно здороватися з усіма, навіть із незнайомими й ворогами. Ще одне повір’я: у день Великодня сонце грає – усе радується й у небі, і на землі. У великодній понеділок прийнято ходити друг до друга в гості христосуватися й обмінюватися писанками. Ці «походи за старих часів супроводжувалися великодніми піснями й віршами. Молодь бавилася, обливаючи один одного водою. Цей звичай пов’язаний з вірою в «нечисту силу», а вода саме й допомагала очиститися від скверни. Як бачимо, не всі стародавні звичаї збереглися до наших днів, адже багато хто з них були відбиттям не християнської релігії, а скоріше древніх язичеських вірувань. Паска сприймалася нашими предками як свято весняного очищення й відновлення. Однак, на мій погляд, і християнство, і язичество передавали, кожне по-своєму, щире значення свята для людини – його віру в очищення й відродження

Збережи - » Твір на тему: Свято Великодня . З'явився готовий твір.

Твір на тему: Свято Великодня





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.