Тривалість і побудова вогневої підготовки | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Тривалість і побудова вогневої підготовки

Тривалість і побудова вогневої підготовки (кількість вогневих нальотів, ударів авіації, порядок їхнього нанесення, методи ведення вогню й види застосовуваних боєприпасів, порядок виконання завдань) повинні забезпечити необхідний ступінь вогневої поразки супротивника й бути різноманітними, не шаблоновими. Важливо, щоб вибраний порядок і її проведення був несподіваним для супротивника й відповідав конкретним умовам обстановки. У ході вогневої підготовки необхідно передбачити у випадку неможливості застосування авіації по метеорологічних або інших умовах поразка об’єктів іншими вогневими засобами

Артилерійська підготовка атаки звичайно починається раптовим потужним вогневим нальотом всієї артилерії по запланованих об’єктах і закінчується у встановлений час вогневим нальотом по опорних пунктах рот першого ешелону супротивника і його протитанкових засобів, розташованим між ними. Знищення спостережуваних вогневих засобів і руйнування фортифікаційних споруджень супротивника на передньому краї й у найближчій глибині досягаються, як правило, протягом всієї артилерійської підготовки атаки вогнем прямого наведення знарядь, танків, установок протитанкових керованих ракет, гранатометів і вогнем закритих вогневих позицій спеціально виділених артилерійських і мінометних підрозділів, у тому числі й високоточних системах. До початку атаки вогонь артилерії повинен досягати максимальної щільності

Авіаційна підготовка атаки звичайно проводиться шляхом нанесення одночасних і послідовних авіаційних ударів по заздалегідь заданих об’єктах у встановлений час. За часом вона може передувати артилерійської підготовки атаки або збігатися з нею. Якщо авіаційна підготовка за часом збігається з артилерійською підготовкою, то в її побудові можуть призначатися один-два вогневих ударів літаків і вертольотів

Вогнева підтримка атаки включає артилерійську й авіаційну підтримку. Вона починається з виходом військ на рубіж переходу в атаку по сигналі командира дивізії, як правило, одночасно у всій смузі настання й триває звичайно до оволодіння військами районами оборони на глибину бригад (полків) першого ешелону супротивника ( 8-10 км, а іноді й більше) , із зосередженням основних зусиль на поразці супротивника в межах першої позиції. Перехід від вогневої підготовки до вогневої підтримки атаки повинен відбуватися непомітно для супротивника без якої-небудь паузи у веденні вогню й без зниження його щільності

Артилерійська підтримка атаки залежно від характеру оборони супротивника, способу атаки, наявності засобів поразки здійснюється різними методами: рухливої вогневої зони, одинарного або подвійного вогневого вала, одинарного, подвійного й потрійного послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню й вогню по окремим цілям, а також у їхньому сполученні. При прориві оборони супротивника на головних напрямках, насичених протитанковими засобами, найбільш ефективним може бути метод рухливої вогневої зони або вогневого вала. У всіх випадках вогонь із закритих вогневих позицій, у тому числі й високоточних боєприпасах, доповнюється вогнем засобів, виділених для стрілянини прямим наведенням. Одночасно дивуються виявлені засоби ядерного й хімічного нападу, система високоточної зброї, артилерія, пункти керування, резерви й інші важливі мети

Авіаційна підтримка атаки здійснюється шляхом послідовної поразки об’єктів супротивника перед атакуючими військами, як правило, по заздалегідь заданим, а іноді й знову виявленим об’єктам. Армійська авіація наносить удари безпосередньо перед бойовими порядками атакуючих підрозділів, діючи через їхні фланги й під траєкторіями снарядів своєї артилерії

Вогневий супровід настання військ включає артилерійський і авіаційний супровід. Воно починається після закінчення вогневої підтримки атаки й здійснюється на всю глибину бойового завдання дивізії

Артилерійський супровід настання військ у глибині здійснюється безперервним потужним вогневим впливом артилерії, розвідувально-вогневого комплексу, а також нанесенням ударів ракетами у звичайному спорядженні по військах першого й другого ешелонів супротивника, його резервам і іншим об’єктам і метам

Авіаційний супровід настання військ у глибині здійснюється нанесенням авіаційних ударів по супротивнику, головним чином по викличу

Ядерна поразка супротивника в настанні полягає в нанесенні першого й наступних ядерних ударів. Основними об’єктами ядерної поразки в настанні є засобу ядерного нападу наземні елементи розвідувально-ударних комплексів і інших систем високоточної зброї, війська супротивника на головній смузі оборони, резерви, пункти керування, армійська авіація в районах базування, об’єкти протиповітряної оборони й інші важливі об’єкти

1. Ведення настання на супротивника, що обороняється, з висуванням із глибини. Висування підрозділів полку на рубіж переходу в атаку й вогневу поразку. Атака. Виконання полком найближчого завдання

Настання на супротивника, що обороняється, з висуванням із глибини звичайно проводиться з вихідного району, призначуваного на видаленні 20-40 км від переднього краю оборони супротивника, і здійснюється з розгортанням підрозділів у бойовий порядок для атаки сходу

При нанесенні ударів у відповідь на агресію, що почалася, супротивника можливий перехід полку в настання з висуванням з пунктів постійної дислокації, навчальних центрів і районів навчань

При розвитку бойових дій у глибині настання може проводитися без заняття вихідного району. Кожному полку першого ешелону призначаються, як правило, один-два маршруту висування. З метою забезпечення організованого висування підрозділів і одночасної їхньої атаки призначаються вихідний рубіж, рубежі розгортання й рубіж переходу ватаку.

Рубіж розгортання батальйонної колони призначається поза зоною ефективного вогню основної маси артилерії супротивника, звичайно на видаленні 12-15 км від переднього краю оборони

Рубіж розгортання в ротні колони призначається в недосяжності вогню прямим наведенням знарядь, танків і установок протитанкових керованих ракет супротивника, звичайно на видаленні 4-6 км від переднього краю оборони

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб його видалення забезпечувало танковим і мотострілковим підрозділам ведення дійсного вогню з основних видів знаряддя й дозволяло їм неспинно на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони супротивника в зазначений час (”Ч”) . Він може призначатися на видаленні до 600 метрів від переднього краю оборони супротивника, а іноді й більше.

Залежно від обстановки й характеру місцевості видалення цих рубежів може бути іншим

Дня мотострілкових підрозділів на автомобілях може призначатися рубіж посадки десанту на танки, що звичайно вибирається на видаленні 2-4 км від переднього краю оборони в місцях, що дозволяють потай і швидко зробити посадку. При цьому для автомобілів батальйону або роти призначаються місця збору

У випадку застосування ядерної зброї по опорних пунктах рот першого ешелону супротивника вказується рубіж безпечного видалення. Війська при підході до нього вживають необхідних заходів зашиті

Атака супротивника, що обороняється, здійснюється в тісній взаємодії танкових і мотострілкових підрозділів. Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а мотострілкові підрозділи - у пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортери) без пішого особового складу

Атака в мотострілкових підрозділах у пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони супротивника, укріплених районів, а також на важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад мотострілкових підрозділів при цьому атакує супротивника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на видаленні, що забезпечує його безпека від розривів снарядів своєї артилерії й підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до вкриття) діють за своїми підрозділами на видаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танків і мотострілкових підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням діють, як правило, безпосередньо вцепи.

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Тривалість і побудова вогневої підготовки . З'явився готовий твір.

Тривалість і побудова вогневої підготовки





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.