Іслам - сама пізня за часом виникнення релігія - вона виникла в 7 столітті нашої ери в Аравії.

Засновником ісламу був пророк божий Мухаммед, араб, що жив у Мецці. Уважалося, що він одержав від бога ряд одкровень, записаних у священній книзі Корані й передав їхнім людям. Коран (”Коран” читання) - основна священна книга мусульман. Це звід виречень і повчань, продиктованих самому пророкові архангелом Джебраилом.

Інша частина релігійної літератури мусульман - сунна (сонна) , що складає зі священних переказів про життя, чудеса й повчання Мухаммеда. Але не всі мусульмани визнають сунну; признающие її називаються суннитами, вони становлять значну більшість в ісламі.

Життя пророка представляється в такий спосіб: Мухаммед жив біля 570-632 гг. і проповідував нове навчання спочатку в Мецці, де знайшов мало послідовників і звідки пішов у Медину (перехід для мусульман стає початком особливого літочислення - мусульманської ери) . Тут йому вдалося зібрати багато прихильників. Опираючись на них, він підкорив собі Мекку, а незабаром об’єднав і більшу частину Аравії під прапором нової релігії.

У проповідях Мухаммеда основну частину займає строгу вимогу почитати тільки єдиного Аллаха й бути безумовно покірним його волі. Саме слово “іслам” означає покірність. “Свідчить Аллах, що немає божества, крім нього, і ангели, і обладающие знанням, які стійки в справедливості: немає божества, крім нього, великого, мудрого! Воістину, релігія перед Аллахом - іслам… ” Сам Аллах зображується В Корані, як істота із чисто людськими моральними якостями, але в найвищому ступені. Найважливіша ж якість Аллаха - це його нескінченна могутність і велич.

Тому й найважливіше догматичне й моральне приписання в Корані - це вимога повної, беззастережної покірності людини волі Аллаха.

Догматика ісламу дуже проста. Мусульманин повинен вірити, що є тільки один бог Аллах; що Мухаммед був його посланником-пророком; що існують ангели й злі парфуми (джини) - вони перебувають під владою бога й виконують його волю; що в останній день миру мертві воскреснуть і всі одержать воздаяние за свої справи: праведні, що шанують бога, будуть насолоджуватися в раї, грішні й невірні горіти в геєні; що існує божественне приречення, тому що Аллах кожній людині заздалегідь призначив його долю.

Для мусульманина обов’язкова п’ятикратна молитва щодня у встановлені годинники; обов’язкове обмивання перед молитвою й в інших випадках, після якого-небудь забруднення; податок на користь бедних; щорічний пост (ураза, у десятому місяці - рамазані) протягом усього місяця; паломництво у священне місто Мекку, що правовірний мусульманин повинен по можливості зробити хоча б раз у житті. Також обов’язкове обрізання хлопчиків, заборона є свинину, строгу заборону робити зображення бога, людину й тварин, щоб не давати приводу до ідолопоклонства. Одне із приписань мусульманської релігії складається у священній війні за віру (джихад) . У Корані проводиться деяке розходження між прихильниками різних немусульманських религий. До многобожникам відношення різко вороже, до людей, “имеющим писання”, тобто іудеям і християнам Коран виявляє повагу. На практиці в ісламі всякий поділ між прихильниками інших религий стерлося: всі вони вважаються невірними (джяур) , підметам або винищуванню, або скоренню. Етика ісламу теж проста: пропонується бути справедливим, відплачувати за добро добром, за зло злом, допомагати бедним і т.д.

Багатство й бідність зізнаються природним фактом, установленим самим Аллахом.

Подальший розвиток ісламу спричинило виникнення великої кількості плинів: шиїзм, суннизм, суфізм і т.д.

У даний момент іслам став трохи більше м’яким і демократичним.

Третьої й найпоширенішою світовою релігією є християнство.

Час виникнення християнства - початок 1 століття нашої ери (літочислення ведеться з початку народження засновника релігії Ісуса Христа) Ісус Христос (Ісус - Рятівник, Христос означає помазаний) по християнському навчанню Син Божий, Друге Особа Пресвятий Трійці, по божественній раді, що втілився заради порятунку грішного роду людського від Пречистої Діви Марії й наречений по велінню Архангела Гаврила Ісусом Христом. Ісус Христос народився в Палестині, у місті Віфлеємі. До тридцятирічного віку він прожив у невідомості в невеликому місті Назарете в сімействі теслі Йосипа. На 30 році життя прийняв хрещення від Іоанна в Йордані. Суспільне служіння Ісус почав у Галилее обранням 12 учнів. Насамперед, він начертав образ свого щирого послідовника, як людини смиренно-мудрствующего про себе, що вболіває про свою гріховність, що бажає примиритися з милостивим Богом, чистого серцем і миротворця. Ісус Христос учив про себе, як про особу, посланою Батьком-Богом і прийшов у мир. “Бог послав Сина Свого Єдинородного, - говорить апостол Павло, - у подобі плоті гріховної в жертву за гріхи”. Істину своїх проповідей Ісус доводив посиланням на свої справи або чудеса: над живими людьми страждаючими хворобами, над померлими й над зовнішньою природою. Коли Ісус Христос прийшов у Єрусалим, він був відданий одним зі своїх учнів, Іудою Искариотом, після того як зробив з учнями предпасхальную трапезу (таємну вечерю) . І був засуджений синедріоном на смерть. Разом із двома розбійниками він був відведений на гору Голгофу й розп’ятий на хресті. На третій день після смерті Ісус воскрес після смерті й з’явився своїм учням. У сороковий день на очах у всіх своїх учнів він піднісся на небо, проголосивши раніше 12 учнів Апостолами й пославши їх на проповіді. Так викладена мирське життя Христа в Євангелії.

Основні джерела християнської релігії - Біблія, що ділиться на дві частини: Старий Завіт і Новий Завіт. Уважається, що Біблія написана святими чоловіками по вселянню й при сприянні Божого Духа. Крім цього існують так звані перші чотири книги Нового Завіту - Євангелія від Матфея, від Марка, від Луки й від - 19 Іоанна. У них описується життя й навчання Христа.

Основні догмати навчання Христа полягають у тім, що Бог найвища істота, Йому немає рівних нікого й ніде. Бог один, але троичен в Особах. Перша Особа Бог Батько, Друга Особа - Бог Син, Третя Особа - Бог Дух Святої. Свята Трійця Единосущна й Нероздільна. Бог Батько ні від кого не народжується й не виходить, Син Божий народжується від Бога Батька, а Дух Святий виходить від Бога Батька.

Шлях морального вдосконалювання людини викладений у десяти заповідях даних Мойсею Богом: 1. Аз есмь Господь Бог твій: так не будуть тобі бози інші хіба Міні.

2. Не створи собі кумир і всяку подобу, елика на не біси горе, і елика на землі низу, і елика у водах під землею: так не поклонишися їм, так не послужиши ім.

3. Не приемли имене Добродії Бога твого всуе.

4. Помни день суботній, їжаку святити його: шість днів роби, і сотвориши в них вся справи твоя, у день же сьомий, субота, Господу Богові твоєму.

5. Шануй батька твого й матерь твою, так благо ти буде, і так долголетен будеши на землі.

Pages: 1 2 3