ТОЛСТОЙ Лев Миколайович

Margin-left:8.5pt; margin-bottom:.0001pt; text-indent:14.2pt”> ТОЛСТОЙ Лев Миколайович ( 1828-1910), граф, російський письменник, член-кореспондент (1873), почесний академік (1900) Петербурзької АН. Починаючи з автобіографічної трилогії «Дитинство» (1852), «Отроцтво» ( 1852-54), «Юність» ( 1855-57), дослідження «плинності» внутрішнього миру, моральних основ особистості стало головною темою творів Толстого. Болісні пошуки сенсу життя, морального ідеалу, схованих загальних закономірностей буття, духовний і соціальний критицизм, що розкриває «неправду» станових відносин, проходять через всю його творчість. У повісті «Козаки» (1863) герой, молодий дворянин, шукає вихід у прилученні до природи, до природного й цільного життя простої людини. Епопея «Війна й мир» ( 1863-69) відтворить життя різних шарів російського суспільства у Вітчизняну війну 1812, патріотичний порив народу, що об’єднав всі стани й обумовила перемога у війні з Наполеоном. Історичні події й особисті інтереси, шляхи духовного самовизначення рефлексирующей особистості й стихія російського народного життя з її «ройовим» свідомістю показані як рівноцінні доданки природно-історичного буття. У романі «Ганна Каренина» ( 1873-77) – про трагедію жінки у владі руйнівної «злочинної» пристрасті – Толстої оголює помилкові основи світського суспільства, показує розпад патріархального укладу, руйнування сімейних підвалин. Сприйняттю миру індивідуалістичним і рационалистичным свідомістю він протиставляє самоцінність життя як такий у її нескінченності, некерованій мінливості й речовій конкретності («тайновидец плоті» – Д. С. Мережковский). З кін. 1870-х рр. духовна криза, що переживала, пізніше захоплений ідеєю морального вдосконалення й «опрощення» (породившей рух «толстовства»), Толстой приходить до усе більше непримиренної критики суспільного устрою – сучасних бюрократичних інститутів, держави, церкви (в 1901 відлучений від православної церкви), цивілізації й культури, усього життєвого укладу «утворених класів»: роман «Воскресіння» ( 1889-99), повість «Крейцерова соната» ( 1887-89), драми «Живий труп» (1900, опублікована в 1911) і «Владу темряви» (1887). Одночасно зростає увага до тем смерті, гріха, покаяння й морального відродження (повести «Смерть Івана Ілліча», 1884-86, «Батько Сергий», 1890-98, опубліковані в 1912, « Хаджі-Мурат», 1896-1904, опублікований в 1912). Публіцистичні твори моралізаторського характеру, у т.ч. «Сповідь» ( 1879-82), «У чому моя віра?» (1884), де християнські вчення про любов і всепрощення трансформуються в проповідь непротивлення злу насильством. Прагнення погодити образ думки й життя приводить до відходу Толстого з Ясної Галявини; умер на станції Астапово. ТОЛСҘОЙ Лев Миколайович [28 серпня (9 вересня) 1828, садиба Ясна Галявина Тульської губернії - 7 (20) листопада 1910, станція Астапово (нині станція Лев Толстой) Рязано-Уральської ж. буд.; похований у Ясній Галявині], граф, російський письменник. «Радісний період дитинства» Толстой був четвертою дитиною у великій дворянській сім’ї. Його мати, уроджена князівна Волконська, умерла, коли Толстому не було ще двох років, але по оповіданнях членів сім’ї він добре уявляв собі «її духовний вигляд»: деякі риси матері (блискуче утворення, чуйність до мистецтва, схильність до рефлексії) і навіть портретна подібність Толстой додала князівні Марье Миколаївні Болконской («Війна й мир»). Батько Толстого, учасник Вітчизняної війни, що запам’ятався письменникові добродушно-глузливим характером, любов’ю до читання, до полювання (послужив прототипом Миколи Ростова), теж умер рано (1837). Вихованням дітей займалася далека родичка Т. А. Ергольская, що мала величезний вплив на Толстого: «вона навчила мене духовній насолоді любові». Дитячі спогади завжди залишалися для Толстого самими радісними: сімейні перекази, перші враження від життя дворянської садиби служили багатим матеріалом для його добутків, відбилися в автобіографічній повісті «Дитинство». Казанський університет Коли Толстому було 13 років, сім’я переїхала в Казань, у будинок родички й опікунки дітей П. И. Юшковой. В 1844 Толстій надійшов у Казанський університет на відділення східних мов філософського факультету, потім перевівся на юридичний факультет, де провчився неповних два роки: заняття не викликали в нього жвавого інтересу й він із пристрастю зрадився світським розвагам. Навесні 1847, подавши прохання про звільнення з університету «по розстроєному здоров’ю й домашнім обставинам», Толстой виїхав у Ясну Галявину із твердим наміром вивчити весь курс юридичних наук (щоб здати іспит екстерном), «практичну медицину», мови

Pages: 1 2

Збережи - » ТОЛСТОЙ Лев Миколайович . З'явився готовий твір.

ТОЛСТОЙ Лев Миколайович





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.