Великого російського поета. Із захопленого юнака він перетворився в мудру людину й потужного художника. Працюючи над

Романом, він пережив і південне посилання, і два роки вигнання в Михайлівськім, жив те в Москві, то в Петербурзі, довго

Доглядав, переборював труднощі, і, нарешті, женився на красивейшей жінці - Наталі Гончаровой. Калейдоскоп особистих

Подій відбитий і у творі Пушкіна. Його герої теж проживають свої життя на сторінках роману, взрослеют, втрачають

Дитячу наївність і натикаються на суворі шипи реальності.

Написання роману збіглося з основними життєвими віхами життя Пушкіна, він взрослел і мужнів, розвивався разом з

Своїми героями - Євгенієм і Тетяною. Саме ці дві фігури, крім самого автора, займають протягом роману

Читацька увага й викликають інтерес.

Тетяну можна сміло вважати улюбленою героїнею поета. Саме її образ наповнює весь роман непередаваним

Ароматом відчутної жіночності. Якби не Тетяна, ми б не почули ні неквапливого мовлення її няньки, ні «Пісні

Дівчин», що Пушкін увів для того, щоб її лукавство, бешкетництво й веселощі оттенили й підкреслили зніяковілість і

Сум’яття самої Тетяни.

На всю сільську природу, на російську весну, на російську осінь, на російську зиму Пушкін дивиться широко відкритими

Очами Тетяни.

Завдяки Тетяні любовно й тремтливо відтворені водохресні гадання, народні прикмети, коли «манірний кіт»

Накликивает мурлыканием гостей у будинок, а побачивши падаючої зірки потрібно неодмінно загадати бажання, або, нарешті, поезія

Росіян святок. Образ Тетяни настільки багатогранний, що Пушкін максимально наповнив його яскравими фарбами й колірними

Відтінками. Крім того, їй же доручена важлива місія. Саме Тетяна повинна розгадати, що в остаточному підсумку представляє

Собою Онєгін. Правда, вона не може бути безсторонньої. Вона його любить. Але, як ні дбайлива вона стосовно улюбленого

Людині, правдивість її душі робить не упереджений для Онєгіна висновок:

Дивак сумний і небезпечний,

Созданье пекла иль небес,

Цей ангел, цей гордовитий біс,

Що ж він? Ужели подражанье,

Незначна примара, иль ще

Москвич у Гарольдовом плащі,

Чужих примх истолкованье,

Слів модних повний лексикон?..

Уж не чи пародія він?

Це дуже різке зауваження дозволяє зробити наступний істотний висновок. Тетяна виросла духовно, виконуючи

Доручене їй автором. Це вже не замкнута у своєму досить обмеженому світі дівчина-підліток, перед нами

Цільна особистість. Особистість що сформувалася, здатна до аналізу й узагальнень. Але це дорослішання неправильно витлумачене

Оточенням: «Як бути? Тетяна не дитя…» і справа хилиться до рішення можливо швидше «прибудувати» старшу дочку, видати

Заміж будь-якими зусиллями. Що ж героїня? Які дії вона почне? На диво читача, Тетяна безвольно

Підкоряється. Навколишнє середовище виявилося сильніше, забобони одержали нагору над рухами думки. Тетяну Ларіну везуть

У Москву, «на ярманку наречених», з єдиною метою - знайти підходящого чоловіка. Прощання із селом тяжке й

Великотрудне. Серце стискується перед від’їздом, з тугою вона говорить:

Простите, мирні долини,

И ви, знайомих гір вершини,

И ви, знайомі лісу;

Прости, небесна врода,

Прости, весела воля;

Міняю милий, тихе світло

На шум блискучих суєт…

Прости ж і ти, моя воля!

Куди, навіщо стремлюся я?

Що мені обіцяє доля моя?

Дурні передчуття не обдурили Тетяну. Своє знання подальшої сумної її долі Пушкін передає читачеві

Характером опису московського світла, куди її привезли.

Москва в житті Ларіної

Як і в главі, присвяченої провінційним дворянам - сусідам і гостям Ларіних, так і при оцінці московського

Світла, - Пушкін сатиричен. Спочатку Таню везуть «по родинних обідах» - і ні в кому з рідні «не видно зміни». Потім

Вивозять на бали, «привозять і в собранье» - усюди неї оточує вульгарна юрба дурнів, брехунів, порожніх і жадібних до пліток,

До обідів, до розваг. Що переживає Тетяна в Москві: «Тетяна вслухатися бажає в бесіди, у загальну розмову; але

Усіх у вітальні займає таку нескладну, вульгарну дурницю; усе в них так блідо, равнодушно; вони обмовляють навіть нудно…» І

Так щодня: гості, виїзди, зустрічі. На все це «Тетяна дивиться й не бачить, волненье світла ненавидить; їй задушливо

Тут…» Вона всім чужа, незрозуміла й не розуміюча. Але перст долі зробив свій вибір. «Товстий генерал» вибрав собі

Дружину. Майбутнє визначене. Тверда в питаннях шлюбу мораль християнства не залишає ілюзій на зміни. Чоловік - як

Релігія, один на все життя й непорушна як істина. !

Москва - останній свідок тої сільської дівчини, що ми бачили на початку роману. Плин життя міняється, з

Москви почнеться шлях, що приведе Таню до п’єдесталу, зробить княгинею, шанованої, багатої, знаменитої.

«Світло» змінить Тетяну. Вона прийме його умовності, відмовиться від одних правил і прийме інші:

Як изменилася Тетяна!

Як твердо в роль свою ввійшла!

Як утеснительного сану

Прийоми незабаром прийняла!

Москва стане в долі Тетяни Ларіній поворотним моментом. Був закінчений невеликий, але важливий період - дорослішання й

Становлення особистості. Зустріч із Онєгіним - перший серйозний життєвий досвід; знайомство з тими розумовими інтересами,

Які хвилювали Онєгіна, читання його книг, з’явилися першим важливим етапом у моральному розвитку Тетяни. Москва ввела

Її у світло, кардинально змінила світосприймання. Будучи в цьому місті, Тетяна ще могла міркувати про вибір, чекати

Євгенія або не чекати, погоджуватися на чи заміжжя ні. Все подальше життя, беручи до уваги особливості

Особистості Ларіної, уже не надасть їй такого шансу:

Але я іншому віддана

И буду століття йому вірна!

Тетяна Ларіна повторить типову для того часу жіночу долю - безмовна любов, шлюб не з волі серця,

А нав’язаний. Любов, дана їй долею, не змогла змінити перебігу подій, звичного для епохи століття минулого.

Тетяна не змогла встояти проти «світла» і скорилася. І шлях у це преклоніння почався в той момент, коли вона

Безмовно поїхала в Москву, щоб зайняти місце на полку серед такого ж товару, як вона, безликого й знеособленого.

Збережи - » Тетяна Ларіна в Москві. (Аналіз сьомої глави роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін».) - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.