Тема жіночої частки в поемі Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре»

У поемі «Кому на Русі жити добре» Н. А.Некрасов продовжує розвивати провідну тему своєї творчості – тему жіночої частки. Поет у своєму добутку созда-ет узагальнюючі картини народного життя пореформен-ний Росії й з гіркотою показує, як як і раніше безпросвітна доля народу. Руйнування поміщицьких господарств привело до крайнього ступеня збідніння селянських сімей: Села наші бедные, А в їх селяни хворые Так жінки печальницы, Годувальниці, поїльниці, Рабині, богомолицы И трудівниці вічні… У Росії після скасування кріпосного права розвивав-ся отходный промисел,’більша частина чоловіків ішла на заробітки вгорода.

На плечі селянки лягала не тільки вся вага праці на землі, по й ответствен-ность за долю сім’ї, за виховання дітей. У главі «Селянка» Некрасов простежує типич-ную історію російської жінки. Особиста доля Матре-Ны Тимофіївни розширюється до загальросіян меж

Героїня пережила всі ситуації, у яких могла ока-заться російська жінка, багатостраждальна мати. Народ називає щасливою Матрену Тимофіївну Корчагіну, хоча вона сама не погоджується із цією думкою: «Не справа між бабами щасливу шукати». Щасливої вона себе почувала тільки до заміжжя: Мені щастя в дівках випало: У нас була гарна, Непитуща сім’я. У героїні було щасливе, безтурботне раннє дет-ство, а з п’яти років почалося прилучення до посильної праці: «батькові носила снідати, утяточек пасла», «сіно ворушила» і т.д. Так до справи приобвыкла я… І добра робітниця И співати-танцювати мисливиця Я змолоду була. Так ще щастя – попався добрий чоловік. Матрене не довелося, як многим іншим селянкам, жити з «по-захололим», терпіти побої до крові

Тільки один раз у їхньому житті з Пилипом трапилася безглузда сварка на очах недоброї родії, і довелося молодій жінці испы-тать приниження: Пилип Ілліч прогневался… Так хлоп мене в скроню! У любові й згоді жила Матрена із чоловіком. От цей лад у сім’ї й допомагав героїні переносити лиха й не-щастя

Пилип був пічником, постійно їхав на заробіт-ки в Петербург. Матрена важко переживала постоян-ные розлуки. all soch © 2005 Їй доводилося пристосовуватися до «сварливого» чужій сім’ї: Що не велять – працюю, Як не сварять – мовчу. Молоду гарну жінку у відсутності чоловіка-заз-тупника переслідував панський керуючий. Ні в кого з рідні, крім столітнього діда Савелія, герої-ня не знаходила підтримки

Від домагань її «бог милував»: керуючий раптово вмер від холери. Але спереду Матрену чекали нові випробування: не убе-регла доля Демушку – первістка. У той рік був бога-тый урожай пшениці

Ніхто не щадив мат-рей, що годують. І Матрена з ранку до ночі працювала в поле, а сина змушена була залишати зі старим Савелієм. Той недоглядів за Демушкой, відбулася трагедія. Борошна Матрены збільшилися тим, що їй довелося пережити наруга над тілом загиблого сина. Безправну селянку влади обвинуватили в навмисному убий-стве власного сина й у її присутності зробили розкриття тіла: З тонкої з пеленочки Повыкатали Демушку И стали тіло біле Терзати й пластувати. Отут світла я невзвидела, – Металася й кричала я… Життя Матрены Тимофіївни були наповнені біс-кінцевою підневільною працею й безустанною турботою про дітей: Співали – коли залишиться Від старших так від дитинок, Заснеш – коли хвора…

Героїня рано осиротіла, залишилася без «великої про-ронушки». В «безхліб’я» вона була схожа на голодну вовчиць}’. Матрена ледве не стала жертвою марновірств. Свек-Ровь «сусідкам наплела», що Матрена «накликала лихо». Чоловік урятував героїню, а іншу жінку «за те ж саме вбили на смерть колами».

От так селянки гинули в неврожайні роки. Матрене на своєму столітті довелося винести й публич-ное приниження: вона лягла під різки. Так мужня жінка врятувала від покарання свого маленького сина. Хлопчик-Подпасок не зміг у голодної вовчиці-матері відібрати вівцю. У главі «Важкий рік» автор оповідає про те, як над Матреной нависла погроза стати солдаткою

У те вре-мя селянин на царській службі повинен був відбути двадцять п’ять років. Його сім’ї загрожувало вимирання. Некра-Сов у яскравих фарбах показує, яка частка очікувала русява-скую солдатку без чоловіка-заступника: Як жити самої? Як дитинок Напувати, годувати, ростити?

Як упоратися зі злиденністю? Куди образу збути? Солдатці не від кого чекати допомоги, її доля неза-видна, а часом трагична. Матрене, як і іншій російській жінкам, довелося зштовхнутися з несправедливос-тью, із продажністю бурмистра

Із сім’ї в армію вже забрали старшого сина, але правоту довести невозмож-але, тому що всі начальники «задаровані». Матрена врятувала Пилипа від рекрутчини, їй пощастила: дружина гу-бернатора виявилася доброю жінкою й допомогла крес-тьянке домогтися правди. Порятунок чоловіка Матрены Тимо-Феевны від армії – щасливе виключення із правил

Героїня повідала мандрівникам, що не минули її сім’ю пожежі й страшні епідемії, пройшли «образи смертні, невідплачені». Вона порівнює своє життя з долею загнаного коня: Потуги кінські Несли ми; погуляла я, Як мерин у бороні!.. Некрасов з величезною силою співчуття й сострада-ния описує «доленьку жіночу». Його серце уязвле-але стражданнями нещасних селянок. Через индиви-дуальну долю Матрены Тимофіївни автор робить глу-бокие узагальнення: росіяни жінки живуть у постоян-ном праці, радостях і прикростях материнства, у боротьбі за сім’ю, за будинок. Тема жіночої частки в поемі зливається з темою батьківщини

Некрасов гаряче вірить у те, що душев-ные сили російської жінки невигубні, у те, що вона доможеться щирого щастя, і її золоте серце осво-бодится від вічного рабства: У мінуту унынья, про батьківщина-мати! Я думкою вперед лечу. Ще призначено тобі багато страждати, Але ти не загинеш, я знаюся

Збережи - » Тема жіночої частки в поемі Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре» . З'явився готовий твір.

Тема жіночої частки в поемі Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.