Тема любові в поезії А. Блоку й С. Єсеніна

Велике місце в художній літературі займають ліричні добутки. Вони, як правило, не присвячуються подіям і людям, а розкривають емоційний стан людини (тугу, смуток, сум або радість). Лірика показує красу зовні незначних предметів, її потрібно вловити й пояснити. Прикладом ліричної поезії А. Блоку є цикл віршів “Про прекрасну даму”.

Він створювався протягом двох років. Всі добутки присвячені друзям поета. В. Соловйов духовний початок зв’язував з поняттям краси. Прекрасна дама в Блоку – символічне значення витонченої, прекрасної, духовної сутності миру. Говорячи в листах до Андрія Білому про Неї, поет мав на увазі Душу Миру, Вічну Жіночність, що у його віршах з’являлася в образі Прекрасної Дами

Її образ у лірику юного поета символізував нерозривність його любові до краси земної жінки й красі Вічної Жіночності, знаменував гармонію природи й культури, почуттєвого й духовного сприйняття миру. Блок до кінця своїх днів залишався вірний ідеалу Прекрасної Дами, її відсвіти й відзвуки відчуваються в образах Коломбины, Незнайомки, Кармен, Катьки з “Дванадцяти” і, звичайно, Русі, Росії. Поет звертається до її образа як до невловимої, недосяжної мрії, якою можна любуватися, споглядати неї вдуше.

На думку Блоку, бачити можна не тільки очами, треба вміти бачити духовним поглядом. У віршах цього поета немає конкретних образів ні жінки, ні ліричного героя. Немає його конкретних учинків, і переживання його невловимі. Всі образи лише створюють конкретну ситуацію

Ліричний герой у своєму прагненні знайти моральну опору готовий вірити будь-якому обману. Таким бажаним обманом і стає для нього Прекрасна Дама. Це простежується у всіх віршах Блоку, у тому числі в “Незнайомці”.

Її образ розмитий і неконкретний: …Дівочий стан, шовками схоплений, Б мрячному рухається вікні. І повільно, пройшовши меж п’яними, Завжди без супутників, одна, Дихаючи парфумами й туманами, Вона сідає у вікна… Мир “прекрасної незнайомки”, що з такою простотою перебуває в суспільстві “смертних”, протиставляється миру вульгарної щоденності, у якому: …рядому сусідніх столиків Лакеї сонні стирчать, И п’яниці з очами кроликів “In vinto veritas!” кричать… У першій частині вірша описаний повсякденний побут, при цьому в описі прослизають саркастичні нотки. І весна, на відміну від звичайного символу відновлення й відродження життя, з’являється перед нами як щось “тлетворное” і що розкладається. І прекрасна незнайомка серед цього миру вульгарності сприймається як щось нереальне, як сон. Вірш побудований за принципом кільцевої композиції, що підсилює відчуття неможливості ліричного героя вирватися з повсякденного, давно обридлого миру. С. Єсенін не представляв своє життя без любові, воно надихала його, надавала сили. Однак у лірику поета немає тої піднесеної витонченості, що була характерна для А. Блоку

Єсенін більше земний, тому він і зрозумілий більшості читачів. Лірична творчість поета можна умовно розділити на два періоди. На початку творчого шляху Єсенін ставився до жінки з більше ніжними почуттями. З кожного свого захоплення, серйозного й скороминущого, він брав потроху й ростив одне велике Почуття до всіх жінок. Будучи дуже конкретним в описі своїх серцевих переживань, він умів сказати про почуття так, щоб навіть у нелюбимої жінки защемило серце: Дорога, сядемо поруч, Подивимося в очі один одному, Я хочу під лагідним поглядом Слухати почуттєву хуртовину. Для есенинского творчості більше пізнього періоду характерні зовсім інші настрою

Жінка стає не предметом поклоніння, а джерелом живих сиюминутных радостей, джерелом насолоди. І це практичне відношення до жінки в деяких віршах переростає в брутальність, але все-таки вони, як правило, закінчуються словами проникливого каяття. Вибух п’яного гніву переміняється почуттям провини перед жінкою. Подібне відношення можна зустріти у віршах із циклу “Москва шинкарська”. Діапазон почуттєвих переживань героя розсунуть надзвичайно широко, іноді герой навіть спускається в низинні сфери

У цих низинних сферах Єсенін відшукує джерела найтонших благороднейших почуттів. Ніхто не вмів так виразити самі тонкі почуття людської душі. У Блоку мова йде про жінку, що продовжує залишатися ідеалом, Вічною Жіночністю. У Єсеніна жінка “дістається” ліричному героєві, коли її вже хтось излюбил, змучив. Природно, що на низькому рівні неможливо досягти висоти почуттів

Але, незважаючи на низькість відносин, це новаторство поета – про подібні почуття ніхто не писав раніше. Лірична поезія Єсеніна відрізняється багатством переживань, які підсилюються в межах одного вірша. Згадаємо вірш “Сукин син”. У ньому спогаду про дівчину в білому будять у душі ліричного героя тонкі почуття

Багатство copyright

Збережи - » Тема любові в поезії А. Блоку й С. Єсеніна . З'явився готовий твір.

Тема любові в поезії А. Блоку й С. Єсеніна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.