ТЕМА ЛЮБОВІ Й ДРУЖБИ В ЛІРИКУ А. С. ПУШКІНА Пушкін…! Коли згадуєш цього чудового поета, перед тобою виникають тиради віршів про любов і дружбу, честі й Батьківщині, виникають образи Онєгіна й Тетяни, Маші й Гринева. Протягом от уже більше 100 років люди звертаються до його поезії, знаходячи в ній відбиття своїх думок, почуттів і переживань. Я люблю поезію Пушкіна
Так її й неможливо не любити. Самий строгий читач знайде для себе в ній що-небудь близьке, тому що вона багатогранна. Пушкіна був не тільки великим поетом, чарівником російського слова, це була людина, що жагуче озивається на все живе, людина високий і шляхетний
У різноманітті ліричних тим, що опромінюють поезію Пушкіна, тема дружби займає настільки значне місце, що поета можна було б назвати співаком цього шляхетного почуття. У всій світовій літературі немає більше яскравого приклада особливої пристрасті саме до цієї сторони людських відносин. Очевидно, джерела цього почуття закладені в самій натурі поета, чуйної, що вміє розкривати в кожній людині кращі властивості його душі. У Пушкіна було багато друзів, і близьких, і не дуже близьких. Дуже широкий діапазон його дружніх прихильностей від простого й зовнішнього приятелювання до високих ступенів вимогливої, безстрашної й часом жертовної дружби
Пушкін по-братньому любив і мрійливого Дельвига, і наївного Кюхельбекера, і дотепного В’яземського, і буйного Дениса Давидова, і поета-громадянина Рилєєва, і простодушного Нащокина. Зовсім особливе місце серед друзів Пушкіна займає П. Чаадаєв, що у юні роки був для поета зразком високої громадянської мужності й розумної волелюбності. Пушкіним написано багато віршів, звернених до Чаадаєва, перейнятих найбільшою повагою, довірою й дружбою. Дружба із Чаадаєвим була для Пушкіна не просто життєвою прихильністю, але, насамперед, символом шляхетних, волелюбних ідей. Це з особою силою позначилося в одному з ранніх віршів “До Чаадаєва” (1818 рік). Це послання для наступних поколінь стало пам’ятником високої дружби, натхненною спільністю політичних ідеалів
Пушкін не тільки любить і цінує своїх друзів, але й не забуває про їх і тоді, коли вони перебувають у лиху, коли прояв серцевої уваги до них загрожує йому самому більшими й небезпечними неприємностями. Пушкіна на очах жандармів кидається в обійми засланця Кюхельбекера. Довідавшись, що Муравьева їде в Сибір до чоловіка, засланому на каторгу, він шле через неї друзям-декабристам вірші, повні найглибшої впевненості в правоті їхньої героїчної справи. А на питання Миколи, де був би він 14 грудня, не коливаючись, відповідає: “Із друзями!
” Серед кращих пушкінських друзів ліцейської юності И. И. Пущин займав особливе місце. Він не був поетом, як Дельвиг або Кюхельбекер, його зв’язували з Пушкіним не тільки загальнолітературні інтереси. Це був друг, якому Пушкін охотнее, чим іншим, довіряв хвилювання й тривоги свого юного серця. Пам’ять про нічні розмови із другом залишається в серце поета на все життя й надає особливий тон їхнім відносинам. Правда, бачилися друзі після закінчення ліцею дуже рідко й мало, але обоє вони завжди рвалися друг кдругу.
Коли Пушкін довідався про розгром повстання декабристів, він дуже важко пережив цю звістку. З посланням у Сибір посилає він вірші Пущину: “Мій перший друг, мій друг безцінний! І allsoch. ru 2001-2005 я долю благословив, коли мій будинок відокремлений, сумним снігом занесений, твій дзвіночок оголосив. Молю святе провиденье: так голос мій душі твоєї дарует те ж утешенье, так опромінить він заточенье променем ліцейських ясних днів”.
Усього десять рядків! Але як багато сказано в них! Скільки пережитого й вистражданого в цих до межі стислих словах! Кожна стоку повна глибокого змісту
Це була теперішня дружба, шляхетна й вірна. Дружба одна з основних тем пушкінської лірики на всіх етапах його творчого шляху. У вірші “19 жовтня” 1827 р.” Пушкін знову пише своїм друзям-декабристам про свою вірність, дружбу: “Бог допомога вам, друзі мої, і в бурах, і в життєвому горі, у краї чужому, у пустельному морі, і в похмурих прірвах землі…” Але, мабуть, ще многообразнее проходить у пушкінській ліриці вічна тема любові. Тема любові у творчості Пушкіна це захват перед духовною й фізичною красою, це гімн що піднімає й облагороджує людини почуттю, це вираження безмежної поваги кженщине.
Ще в 1818 році на одному зі званих вечорів зустрів Пушкін 19тилетнюю Ганну Петрівну Керн. Її сяюча краса й молодість привели в захват молодого поета. Пройшли роки…
Пушкін у посиланні. Поруч із Михайлівським перебував маєток поміщиці Осиповой. Тут Пушкін знову зустрівся з Керн, такий же чарівної, як і колись. Пушкіна подарував їй недавно надруковану главу “Євгенія Онєгіна”, а між сторінок вклав вірші, написані для неї. Вірші, присвячені Ганні Петрівні (”Я пам’ятаю дивовижне мгновенье”), знаменитий гімн високому й світлому почуттю. Це одна з вершин пушкінської лірики
Вірші зачаровують не тільки чистотою й пристрасністю втіленого в них почуття, але й гармонійністю. Любов для поета джерело життя й радості, вірш “Я вас любив” це шедевр російської поезії. На його вірші написано більше двадцяти романсів. І нехай проходить час, ім’я Пушкіна завжди буде жити в нашій пам’яті й будити в нас кращі почуття ВСТУП. Знання епохи, у яку жив письменник, його биграфии й світогляду допомагає зрозуміти його творчість
Відчути й по достоїнству оцінити літературне произведениезначит співвіднести намальовані картини життя із самою реальною дійсністю. Ідейне багатство, эстетические цінності класичного добутку російської літератури стають надбанням тільки такої людини, що підготував себе до сприйняття змісту у всій його повноті. Основоположник російської критики В. Г.Бєлінський бачив, наприклад, велич Пушкіна в тім, що в його художній творчості”відбилася вся Русь, з усіма її…віршами, вся розмаїтість, вся багатосторонність її національного духу
” Та й сам Пушкін уважав однієї з основних рис художника його здатність відгукуватися на всі явища життя. Те ж саме можна сказати й об /ім’я письменника/ і про його чудовий добуток /назва добутку/… + ВИСНОВОК
Добуток /назва/ гуманистично.”Письменник, у яку би епоху він не жив, є членом суспільства, громадянином своєї країни. Письменник, якщо він тільки обдарований творческою силою створювати власні образи, виховай колись, як людина й громадянин землі своєї, а потім уже приймайся за перо!..” справедливо писав Гоголь
Художній твір, у тому числі й /назва/, впливає одночасно на розум і почуття. Воно викличе радість, захват, хвилювання, почуття гніву, протесту, неудовлетворенноти… Сила його в тім, що воно вчить образно мислити, бачити прекрасне й потворне в самому реальному житті. Письменник /ім’я/ гуманіст, тому що головне в його творчості-людин, його доля, його життя, пов’язана з добром і злом, з моральними, духовними початками
Ми вдячні письменникові : він учить нас потреби творчої діяльності, боротися з тим, що заважає жити розумно й красиво, учить сприйняттю загальнолюдських моральних і эстетических цінностей і разом з тим невичерпних національних духовних скарбів
Збережи - » ТЕМА ЛЮБОВІ Й ДРУЖБИ В ЛІРИКУ А. С. ПУШКІНА . З'явився готовий твір.