Театр Горького

Людина! Це - Чудово! …Усе в людині, усе для людини! М. Горький У словах про “горду людину” – усього прекрасного на землі, що пролунали більше напівстоліття тому назад, Горький з усією “илой неколебимой віри й переконаності виразив гуманістичний зміст “єдиної теми” своєї творчості-“теми войовничої, революційної”, повної історичного оптимізму, з нею він прийшов у театр. На початку дев’ятисотих років Горький випробовує небувалий підйом творчих сил. До драматургії Горький звернувся, щоб “втручатися в саму гущавину життя”. Письменник охоплений спрагою діяння, у нього бунтує “сонце в крові”, він переконаний – “прийшов час потреби в героїчному”, він вірить – “нове століття – воістину буде століттям духовного відновлення” людей. Ніщо не може перешкодити Горькому – ні арешт, ні посилання “під нагляд”. Він пише й у Петропавловской міцності, і в Арзамасі, і в Нижньому Новгороді – під невсипущим оком поліції

“Я охоплений полум’ям! Я хочу працювати, хочу – жагуче. І що мені міністри, прокурори, вироки?” Тільки що закінчивши п’єсу “Міщани”, він поспішає повідомити друзів: “Неодмінно взимку ж буду писати іншу. А ця не вдасться – десять напишу, але доможуся, чого хочу!

Дуже захопила мене ця форма листа”. Починаючи з 1901 року до кінця свого життя Горький не залишав важкого мистецтва драматурга. За тридцять із зайвим років він написав біля двадцяти п’єс, серед яких – “Міщани”, “На дні”, “Єгор Булычев і інші”, “Варвари”, “Зыковы”, “Вороги” і багато інші, кожна по-своєму, склали целую епоху не тільки у творчості письменника, але й в історії російського театру

Зібрані воєдино п’єси Горького – правдива драматична біографія часу; її змістом з’явилася історія “руйнування особистості” міщанина, індивідуаліста й народження нової свідомості, нового психологічного типу – “людини світорозуміння”,- як називав його Горький. “Міщани” – це не просто дебют Горького, але й дебют нового героя, якого чекала, шукала, про яке мріяла волелюбна Росія. Герой п’єси Нил знає, що хоче в житті. От що почув російський читач і глядач після сумно-ліричних монологів чеховських героїв про безвихідність настоящегои про далеке прекрасне майбутнє, до якого вони не відали шляхів. Ніл став як живе уособлення майбутнього, наблизивши його, змусивши повірити в нього реальність

У п’єсі йде моральний суд над міщанством. У п’єсі “На дні”, як затверджував автор, його займали “загальфілософські питання”: що краще, істина або жаль? Що потрібніше? Потрібно чи доводити жаль до того, щоб користуватися неправдою, як Лука”? Мандрівник Лука з’являється в нічліжці в самий розпал суперечки її мешканців – Кліща, Бубнова й Васька Попелу – про совість і честь: чи потрібні вони людям дна? Лука боягузливий і обережний

У небезпечний момент, коли вбивають Костылева, він зникає, як “зникають грішники від імені праведних”. Гіркий створив п’єсу широкого емоційного звучання, зумівши передати суперечливу гаму людських станів – від натхненних мовлень Сатину про Людину до смертного розпачу Актора. З переконаністю мислителя, пристрасністю громадянина, з натхненною одержимістю художника Гіркий-Драматург розтрощував “релігію рабів і хазяїв”, викриваючи її “по всій довжині історії” і затверджуючи Правду вільної людини, силу його думки, його розуму. Гіркий розширив зміст драматичного добутку до масштабу епосу

П’єси Горького перейняті радісною вірою в невичерпну талановитість людини, у силу його безстрашної думки. Драматург створив не копіювання заборонений © 2005 тільки новий репертуар російського театру, але й “нову філософію”.

Збережи - » Театр Горького . З'явився готовий твір.

Театр Горького





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.