На танках у різний час установлювалися зварені або литі вежі. Командирське сидіння перебуває ліворуч від гармати. Гармата зміщена у вежі вправо. Наведення вежі ручна. Кути піднесення й зниження гармати й спареного кулемета +20 градусів, -60 градусів

З вересня 1942 року танки Т-70 випускалися з посиленою ходовою частиною. Була збільшена ширина трака до 300 мм, ширина ковзанок, лінивців і підтримувальних роликів. Деякі зміни внесені у ведуче колесо, бортову й головну передачі. Ці танки іноді називалися Т-70М.

Усього було випущено 8226 Т-70, тобто по масовості виробництва вони стояли на другому місці після Т-34.

Низька прицільна скорострільність, викликана сполученням однією людиною функцій навідника й заряджаючого, змусила зняти на початку 1943 року танк Т-70 з виробництва й замінити його трохи поліпшеною моделлю Т-80 зі збільшеною вежею, у якій розміщалися два чоловіки. Ходова частина, трансмісії й агрегати керування, та інше залишилися такими ж, як і в Т-70.

На танку Т-80 мотори були форсовані до 85 л.с. Вага виросла до 11,6 тонни, а висота - до 217 див. Було посилене бронювання борта корпуса до 25 мм. Боєкомплект до гармати збільшився до 94 снарядів

Танк Т-80 був свого роду «зенітним» танком. Кут піднесення пушки й кулемета становив 60 градусів. Танк мав зенітний коллиматорний приціл і міг вести вогонь по літаках і по верхніх поверхах будинків у міські боях

Танк Т-80 випускався недовго й був знятий з виробництва (усього виготовлене 75 машин).

Легка САУ СУ-76

До початку Великої Вітчизняної війни в СРСР не було створено жодного зразка масової самохідної артилерії, придатного для прийняття на озброєння Червоної Армії. У ході воєнних дій стала очевидної необхідність створення самохідної артилерії, насамперед для боротьби з ворожими танками. З 1942 року німецькі танки одержали посилену броню й нашим основним протитанковим гарматам «сорокапяткам» стало не під силу боротися з ними. Броня німецьких танків пробивалася тільки снарядами 76, 2-мм пушки Ф-22, або її вдосконаленої моделі ЗИС-3 зразки 1942 року. Напрошувалося рішення поставити гармату на самохідне шасі. Однак у ході війни серйозна перебудова виробництва бойових машин з неминучим при цьому скороченням продукції була неприпустима

Тому за основу взяли шасі танка Т-70. Восени 1942 року після випуску декількох досвідчених екземплярів легких самохідних установок почалося серійне виробництво СУ-76. До кінця 1942 року їх було випущено всього 26 штук. Але в наступному році - уже кілька тисяч

Pages: 1 2