Сюжети романів Роберта Хайнлайна

“Марсіанка Подкейн” – так називається одна з ранніх робіт патріарха наукової фантастики Роберта Хайнлайна. Повість про дітей майбутнього, вирощених на іншій планеті за іншими законами, але не відстаючих від наших земних отроків по непосидючості й неслухняності. І коли їм доводиться на час покинути рідний Марс, виявившись у просторах космосу, отут-те пригоди й починаються

Тоненьку книжку я домучував – страшно сказати – півроку, не менше. Коли дійшов до половини, справа якось застопорилася, але буквально вчора я все-таки перевернув останню сторінку роману. Він залишив у мене двоїсті враження. Крім достоїнств (легкий стиль, яскраві персонажі), книга має більші недоліки. Найперший з них – незбалансованість сюжету й мови. Стартувавши як звичайна дитяча фантастика, книга терпить під час прочитання дивні метаморфози, скачуючись чи ледве не до трилера. Це може непідготовленого читача ґрунтовно спантеличити. Таке враження, немов початок і кінець писали різні люди (або ж за цей час із автором трапилося якесь сильне потрясіння, що перемінило його відношення до життя).

Втім, все сказане не скасовує одного величезного плюса у вигляді особистості головної героїні, Подкейн Фрайз – іронічної, розумної й авантюрної марсіанської дівчини, від чиєї особи й ведеться оповідання. Подди – саме та категорія персонажів, у яку хлопчиська із задоволенням заочно закохуються

“Оголене Сонце” – друга книга циклу Азимова про детектива Бейли й Р. Дэниела Оливо. Але для мене вона займає особливе місце в циклі, тому що моє знайомство із серією почалося саме з її. Заряд інтересу, що я одержав від “Оголеного Сонця”, виявився настільки великий, що я негайно знайшов і прочитав всі інші добутки про протистояння землян і космонитов.

По жанрі книга – детектив у космічному одяганні, як і Сталеві печери. На планеті Солярію, позбавленої злочинності, убита людина. Щоб розслідувати ця справа, викликаний детектив c Землі. Але картина не так проста, як здається: по-перше, на Солярії земляне, як і у всіх інший світах, уважаються людьми другого сорту, недолюдинами. По-друге, самі земляне теж гарні – тривале проживання в закритих мегаполісах привело до того, що вони стали панічно боятися відкритого простору. Вид неба й сяючого сонця здатний легко відправити в непритомність самого міцного земного мужика. От жах-те який! :) А по-третє, сама Солярію – планета з досить специфічними традиціями. Наприклад, там побачити один одного навіч, а не на екрані, уважається непристойністю. Всі ці складності не додають захвату детективові Элайдже Бейли. Але, незважаючи ні на що, він настроєний рішуче й починає розплітати клубок таємниці, попутно вивчаючи вдачі на Солярії, де немає куполів, що закривають небесне світло, і над головою палюче оголене Сонце…

З-під масок детектива й фантастики цього разу переглядає не стільки антиутопія, скільки дослідження на тему взаємодії культур. Аспекти, що смішать читача в перші мінути, незабаром змушують задуматися про нинішнє суспільство з усіма її традиціями й звичаями. І приходить розуміння, що дивна Солярію й не менш дивна Земля майбутнього в такому ж ступені безглузді, як наш нинішній мир. Тим, хто вхожий у нього, здається, що все влаштовано найкращим і саме собою образом, що розуміє, але що побачить зовнішній спостерігач, що потрапив туди випадково? Тільки перекручений, смішний мирок зі смішними мешканцями. По суті, основна тема книги – проблема взаємин між різними елементами суспільства. Це можуть бути просто люди, або міста, або цілі цивілізації. Все це вариво безумно цікаво читати й знаходити в ньому їжу для власних міркувань. А якщо социологически-філософське повидло виявиться не по зубах читачеві або ж просто набридне, то до його послуг безліч інших азимовских вкусностей – таких, як легкий і приємний стиль, стрімка дія, що затягує інтрига й (от чим Айзек вигідно відрізняється від інших фантастів) неявна, “напівпрозора”, але живаючи лінія взаємин між чоловіком і жінкою

Цитата:

Блакитне, зелене, повітря, шум, рух – і над всім цим бьющий долілиць, лютий, безжалісний, страхаюче біле світло, що виходить від кулі, що висить у небі… На один исчезающе коротка мить він закинув голову й подивився прямо на сонце Солярії. Він дивився на нього, незахищене склом, що розсіює, вищого рівня Міста. Він дивився на оголене Сонце

Він підняв руки, щоб звільнитися від цієї нелюдської хватки, і в цю мить втратив свідомість

Збережи - » Сюжети романів Роберта Хайнлайна . З'явився готовий твір.

Сюжети романів Роберта Хайнлайна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.