Сюжет трагедії Ґете «Эгмонт»

Дія трагедії відбувається в Нідерландах, у Брюсселі, в 1567- 1568 р., хоча в п’єсі події цього років розвертаються протягом декількох тижнів. На міській площі городяни состязаются в стрілянині з лука, до них приєднується солдат з війська Эгмонта, він легко обіграє всіх і пригощає за свій рахунок вином. З розмови городян і солдата ми довідаємося, що Нідерландами править Маргарита Пармская, що приймає рішення з постійною оглядкою на свого брата, короля Іспанії Пилипа. Народ же Фландрії любить і підтримує свого намісника графа Эгмонта, славного полководця, не раз одерживавшего перемоги. До того ж він набагато терпимее ставиться до проповідників нової релігії, що проникає в країну із сусідньої Німеччини. Незважаючи на всі старання Маргарити Пармской, нова віра знаходить багато прихильників серед простого населення, що утомилося від гніта й поборовши католицьких священиків, від постійних воєн

У палаці Маргарита Пармская разом зі своїм секретарем, Макиавелли, складає звіт Пилипові про хвилювання, що відбуваються у Фландрії, головним чином на релігійному ґрунті. Щоб ухвалити рішення щодо подальших діях, вона скликала раду, на який повинні прибути намісники нідерландських провінцій

У цьому ж місті, у скромному бюргерському будинку живе дівчина Клара зі своєю матір’ю. Час від часу до них заходить сусід Бракенбург. Він явно закоханий у Клару, але та вже давно звикла до його прихильності й сприймає його, скоріше, як брата. Недавно в її житті трапилися більші зміни, у їхній будинок став навідуватися самого графа Эгмонт. Він помітив Клару, коли проїжджав по їхній вулиці в супроводі своїх солдатів і всі привітали його. Коли Эгмонт зненацька з’явився в них, дівчина остаточно втратила із-за нього голову. Мати так сподівалася, що її Клэрхен вийде заміж за добропорядного Бракенбурга й буде щаслива, але тепер розуміє, що не вберегла дочка, що тільки й чекає, коли наступить вечір і з’явиться її герой, у якому тепер весь зміст її життя

Граф Эгмонт зайнятий разом зі своїм секретарем розбором своєї кореспонденції. Тут і листа простих солдатів із проханням виплатити платня, і скарги солдатських удів на те, що їм нема чим годувати дітей. Є й скарги на солдатів, які поглумилися над простою дівчиною, дочкою трактирника. У всіх випадках Эгмонт пропонує просте й справедливе рішення. З Іспанії прийшов лист графа Оливи. Гідний старець радить бути Эгмонту обережніше. Його відкритість і необачні вчинки не доведуть до добра. Але для сміливого полководця воля й справедливість вище всього, а тому йому важко дотримувати обережності

Приходить принц Оранский, він повідомляє, що з Іспанії у Фландрію направляється герцог Альба, відомий своєї «кровожерливістю». Принц радить Эгмонту вийти у свою провінцію й там зміцнитися, сам він надійде саме так. Він також попереджає графа, що в Брюсселі йому загрожує загибель, але той не вірить йому. Щоб відволіктися від смутних думок, Эгмонт відправляється до своєї улюбленого Клэрхен. Сьогодні на прохання дівчини він прийшов до неї в убранні лицаря Золотого руна. Клэрхен щаслива, вона щиро любить Эгмонта, і він відповідає їй тим же.

Тим часом Маргарита Пармская, що довідалася також про прибуття герцога Альбы, відрікається від престолу й залишає країну. У Брюссель прибуває з військами іспанського короля Альба. Тепер, по його указі, заборонено городянам збиратися на вулицях. Навіть якщо двох людей помітять разом, те відразу кидають у в’язницю за підбурювання. Намісникові іспанського короля всюди ввижається змова. Але головні його супротивники – це принц Оранский і граф Эгмонт. Він запросив їх у Куленбургский палац, де приготував їм пастку. Після побачення з ним їх заарештують його офіцери. Серед наближених Альбы і його позашлюбний син Фердинанд. Парубок зачарований Эгмонтом, його шляхетністю й простотою в спілкуванні, його героїзмом і сміливістю, але він не має сил суперечити планам свого батька. Незадовго до початку аудієнції гонець із Антверпена привозить лист від принца Оранского, що під пристойним приводом відмовляється прибути Вбрюссель.

З’являється Эгмонт, він спокійний. На всі претензії Альбы із приводу хвилювань у Нідерландах він відповідає із чемністю, але в той же час його судження про події, що відбуваються, досить незалежні. Граф піклується про благо свого народу, його незалежності. Він попереджає Альбу, що король іде по невірному шляху, прагнучи «утоптати в землю» людей, які віддані йому, вони ж розраховують на його підтримку й захист. Герцог не здатний зрозуміти Эгмонта, він пред’являє йому наказ короля заарештувати його, відбирає особисту зброю графа, і стражники ведуть його втюрьму.

Довідавшись про долю свого улюбленого, Клэрхен не в силах залишатися будинку. Вона кидається на вулицю й призиває городян взяти в руки зброя й звільнити графа Эгмонта. Городяни лише співчутливо дивляться на неї й у страху розходяться. Бракенбург захоплює Клэрхен домийся

Граф Эгмонт, уперше в житті утративший волю, важко переживає свій арешт. З одного боку, згадуючи застереження друзів, він почуває, що смерть десь зовсім поруч, і він, беззбройний, не в силах захистити себе. З іншого боку, у глибині душі він сподівається, що Оранский все-таки прийде йому на виторг або народ зробить спробу звільнити його.

Суд короля одноголосно виносить Эгмонту вирок – страта. Довідається про цьому й Клэрхен. Її мучить думку, що вона не має сил допомогти своєму могутньому коханому. Пришедший з міста Бракенбург повідомляє, що всі вулиці заполонили солдати короля, а на ринковій площі зводять ешафот. Розуміючи, що Эгмонт неминуче буде вбитий, Клэрхен выкрадывает у Бракенбурга отрута, випиває його, лягає в постіль і вмирає. Її останнє прохання – це подбати про старіючій матюкай

Про рішення королівського суду повідомляє Эгмонту офіцер Альбы. Графа обезглавлять на світанку. Разом з офіцером попрощатися з Эгмонтом прийшов син Альбы – Фердинанд. Залишившись із графом наодинці, парубок зізнається, що все своє життя він уважав Эгмонта своїм героєм. І тепер йому гірко усвідомлювати, що він нічим не може допомогти своєму кумиру: батько все передбачив, не залишивши ніякої можливості для звільнення Эгмонта. Тоді граф просить Фердинанда подбати Оклэрхен.

В’ЯЗЕНЬ залишається один, він засипає, і в сні йому є Клэрхен, що вінчає його лавровим вінком переможця. Прокинувшись, граф обмацує свою голову, але на ній нічого немає. Світиться світанок, лунають звуки переможної музики, і Эгмонт направляється назустріч стражникам, що прийшли вести його на страту

Е. А. Коркмазова

Збережи - » Сюжет трагедії Ґете «Эгмонт» . З'явився готовий твір.

Сюжет трагедії Ґете «Эгмонт»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.