Місце дії - Париж і швейцарське сільце Саас-Фі. Час свідомо не уточнюється. У центрі оповідання перебувають три сімейства - Профитандье, Молинье й Азаиси-Ведели. З ними тісно зв’язані старий учитель музики Лалеруз, а також два письменники - граф Робер де Пассаван і Едуард. Останній веде щоденник, куди заносить свої спостереження й аналізує їх з погляду майбутнього роману, що вже одержав назву «Фальшивомонетники». Крім того, у текст вторгається голос самого автора, що коментує вчинки своїх героїв
Сімнадцятилітній Бернар Профитандье йде з будинку, довідавшись про своє незаконне походження. Він переконаний, що завжди ненавидів людину, якого вважав батьком. Однак судовий слідчий Профитандье любить Бернара набагато більше, ніж рідних синів - адвоката Шарля й школяра Калу. Обом бракує неприборканої сили характеру, що відрізняє Бернара.
Олів’є Молинье також піднесений рішучістю друга. Ніжному Олів’є необхідна духовна підтримка: він глибоко прив’язаний до Бернару й з нетерпінням чекає повернення з Англії свого дядька Едуарда - єдиної людини в сім’ї, з яким можна поговорити по душах. Напередодні Олів’є став мимовільним свідкою жахливої сцени: уночі під дверима ридала жінка - очевидно, це була коханка його старшого брата Винцента.
Винцент вступив у зв’язок з Лаурою Дувье в туберкульозному санаторії, коли обоє вони думали, що жити їм залишається недовго. Лаура вагітна, але не бажає вертатися до чоловіка. Винцент не може містити її, оскільки просадив всі свої гроші в карти. До гри його приохотив граф де Пассаван, у якого є свої таємні резони. Робер дає Винценту можливість відігратися й уступає йому власну коханку - леді Лилиан Гриффите. Винцент розумний, гарний, але зовсім позбавлений світського лиску, і Лилиан з радістю береться за його виховання. Замість Робер просить про невелику послугу:
Винцент повинен звести його зі своїм молодшим братом Олів’є
У поїзді Едуард із роздратуванням переглядає недавно, що вийшла книгу, Пассавана - таку ж блискучу й фальшиву, як сам Робер. Едуард перечитує лист, у якому Лаура благає про допомогу, а потім заносить у щоденник думки про роман: в епоху кінематографа від дії варто відмовитися
Довгоочікувана зустріч із дядьків не приносить радості Олів’є: обоє поводяться скованно й не можуть виразити їхнє щастя, що переповняє. Загублену Едуардом багажну квитанцію підбирає Бернар. У валізі перебуває щоденник із записами річної давнини. Едуард тоді піймав за руку на злодійстві молодшого із братів Молинье - Жоржа. Племінники вчаться в пансіоні пастора Азаиса. - діда Лаури, Рашель, Сари й Армана Веделей. Лаура без кінця вертається до минулого - до тих дням, коли вони з Едуардом написали на підвіконні свої імена. Ращель фактично відмовилася від особистого життя й тягне на собі все господарство. Юна Сара відверто намагається спокусити Олів’є - недарма цинічний Арман іменує сестру повією. У набожному протестантському сімействі щось негаразд, саме тому Лаурі варто вийти заміж за чесного, хоча й недалекого, Дувье - адже сам Едуард не здатний зробити її щасливої. Старий Азаис дуже хвалять Жоржа: милі детишки організували щось начебто таємного суспільства, куди приймаються лише гідні, - знаком відмінності служить жовта стрічечка в петлиці. Едуард не сумнівається, що хитрий хлопчисько спритно провів пастора. Настільки ж болісно спостерігати за Лаперузом. Колишній учитель музики глибоко нещасний: учнів у нього майже не залишилося, ніколи кохана дружина викликає роздратування, єдиний син умер. Старий порвав з ним відносини через його інтрижку з російською музиканткою. Вони виїхали в Польщу, але так і не одружилися. Онук Борис не підозрює про існування діда. Цей хлопчик - найдорожче для Лалеруза істота
Зіставивши оповідання Олів’є із щоденником Едуарда, Бернар догадується, що під дверима Винцента ридала Лаура. У листі зазначена адреса готелю, і Бернар негайно відправляється туди. Обставини благоприятствуют юному авантюристові: його зухвала самовпевненість подобається й Лаурі, і Едуардові. Бернар одержує посаду секретаря при Едуардові. Разом з Лаурою вони їдуть у Саас-Фі: за словами Лаперуза, тут проводить канікули Борис. Тим часом Олів’є знайомить із Пассаваном, і той пропонує йому стати редактором журналу «Аргонавти». У листі зі Швейцарії Бернар розповідає Олів’є про знайомство з його дядьків, зізнається в любові до Лаури й пояснює мета їхнього приїзду: Едуардові навіщо-те знадобився тринадцятилітній хлопчик, що перебуває під доглядом польської жінки-лікаря й дуже дружить із її дочкою Бронею. Борис страждає якоюсь нервовою хворобою. Автор зауважує, що Бернар не передбачав, яку буру низьких почуттів викличе його лист у душі друга. Олів’є відчуває жорстокі ревнощі. Уночі його відвідують демони, Ранком він відправляється до графа де Пассавану.
Едуард заносить у щоденник спостереження лікаря: Софроницкая впевнена, що Борис приховує якусь ганебну таємницю. Едуард зненацька для себе розповідає друзям задум роману «Фальшивомонетники». Бернар радить почати книгу з фальшивої монети, що йому підсунули в крамниці. Софроницкая показує «талісман» Бориса: це клаптик паперу зі словами «Газ. Телефон. Сто тисяч рублів». Виявляється, у дев’ять років шкільний товариш прилучив його до дурної звички - наївні діти називали це «магією». Едуардові здається, що лікарка розгвинтила все коліщата щиросердечного механізму хлопчика. Борис не може жити без химер - можливо, йому піде на користь перебування в пансіоні Азаиса. Від Олів’є приходить лист, де він у захоплених тонах оповідає про подорож по Італії в суспільстві Робера. Автор із занепокоєнням відзначає, що Едуард робить явну помилку - адже він знає, як отруєна атмосфера в будинку Азаисов - Веделей. Схоже, Едуард бреше самому собі, а ради йому нашіптує диявол. Жаль, що по капризі долі Бернар зайняв місце, призначене Олів’є. Едуард любить племінника, а Пассаван зіпсує цього тендітного юнака. Зате Бернар під впливом любові до Лаури явно міняється клучшему.
Повернувшись у Париж, Едуард знайомить Бориса з дідом. Молинье-старший розповідає Едуардові про свої неприємності: він завів невелику інтрижку на стороні, а дружина, зважаючи на все, знайшла любовні листи. Тривожить його й дружба Олів’є з Бернаром: судовий слідчий Профитандье веде справу про кубло розпусти, куди затягають школярів, а від Бернара не можна чекати нічого гарного, адже він - незаконнонароджений
Едуард улаштовує Бернара вихователем у пансіон Азаиса. Старий Лаперуз також переселяється туди, щоб бути ближче до Бориса. Хлопчика відразу ж не злюбив самий жвавий з учнів Леон Гериданизоль - племінник Віктора Струвилу, що ніколи був вигнаний з пансіону, а тепер займається збутом фальшивих монет. У компанію Гери входить Жорж Молинье й ще трохи школярів - всі вони були завсідниками того самого «кубла розпусти», про яке говорив Едуардові прокурор Молинье. Після поліцейського нальоту хлопчикам доводиться вийняти жовті стрічечки з петлиць, але Леон уже готовий запропонувати їм нова цікава справа. Полина Молинье ділиться підозрами із братом: у будинку стали пропадати гроші, а недавно зникли листа коханки до чоловіка - сама Полина знайшла їх давним-давно, і їй у голову не прийшло ревнувати, але буде вкрай неприємно, якщо про це довідається Жорж. Молодший син її вкрай турбує - зрештою, Винцент уже дорослий, а Олів’є може обпертися на любов Едуарда. Тим часом Олів’є страждає: йому необхідні Бернар і Едуард, а він змушений мати справа з Пасом-саваном. На банкеті із приводу виходу «Аргонавтів» смертельно п’яний Олів’є влаштовує скандал, а ранком намагається покінчити із собою. Едуард рятує його, і в їхніх відносинах запановує гармонія. Пассаван переконує себе, що переоцінив красу й здатності Олів’є - з обов’язками редактора журналу куди краще впорається пройдисвіт Струвилу.
Едуарда зненацька відвідує судовий слідчий Профитандье й просить по-родинному попередити прокурора Молинье: його син Жорж був замішаний у скандальну історію з повіями, а тепер вплутався в аферу з фальшивими монетами. Після болісних коливань Профитандье починає розмову про Бернаре - Едуард переконується, що цей сильний, упевнений у собі чоловік найбільше
Pages: 1 2
Збережи - » Сюжет роману «Фальшивомонетники» . З'явився готовий твір.