Сюжет і композиція новели мають свої особливості. “Перевтілення” складається з трьох розділів, в кожному з яких вміщується певний елемент сюжету. У першому — зав’язка твору (перевтілення Грегора), у другому — його кульмінація (вигнання Грегора батьком, “бомбардування” яблуками), у третьому — розв’язка (смерть Грегора).

Кожен з розділів відображує певний конфлікт Грегора зі світом. У першій частині, де зображується зіткнення Грегора з повіреним і батьком, конфліктна ситуація зумовлюється прагненням Замзикомахи довести свою людську гідність та незмінність свого соціального статусу. У другій, де розгортається боротьба героя з матір’ю і сестрою навколо жіночого портрета, який символізує кохання, виявляється бажання героя зберегти свій інтимний, знову ж таки людський, але автономний від соціуму та родини, внутрішній світ. У третій Грегор озивається на звуки скрипки, і це свідчить про його потяг до мистецтва, до найвищих духовних скарбів. І у всіх трьох випадках герой зазнає поразки. У такий спосіб Кафка доводить свою думку про те, що найважливіші гуманістичні цінності виявляються на початку XX ст. неспроможними, а нещастя відчуженості — неподоланним. При цьому опір, який чинить Замза, має підкреслено невиразний характер, адже за людські привілеї бореться комаха. Це від початку новели надає іронічної тональності прагненням і діям Грегора.

Число три взагалі відіграє важливу роль у поетиці новели Кафки. Твір поділено на три частини. В кімнаті Грегора троє дверей. Його сім’я складається з трьох членів. По ходу оповіді з’являються три служниці. Троє жильців мають три бороди.

Три Замзи пишуть три листа і т.д. Кафка використовує прийом трикратного обрамлення і градаційної (бо з кожним разом напруга зростає) епіфори (бо всі частини закінчуються за великим рахунком однаково, епіфорично — Грегора виганяють: 1) зі звичного кола спілкування; 2) з кімнати; 3) з цього світу). Кожна з трьох частин складається з “появи” Грегора у спільній кімнаті і закінчується “вигнанням”. Відрізняються причини появи Грегора: у першій частині він з’являється на вимогу тих, хто знаходиться у кімнаті, у другій — намагається допомогти зомлілій матері, у третій — приваблений грою сестри на скрипці.

Кафка зображує і три стани ставлення до Грегора в родини. У першій частині — розгубленість. У другій — Грегор для них вже чужий: сестра заходила до нього як до важкохворого або навіть якдо чужого”. Але родина ще сподівається, що все владнається і Грегор знову матиме звичайний вигляд: “і батько й мати чекали перед Грегоровою кімнатою, поки сестра прибирала там, і як тільки вона виходила, вимагали докладно розповісти, який вигляд має кімната. Що Грегор їв, як він цього разу поводився і чи йому, бува, не стало краще “. У третій частині “родина відверто вороже ставиться до Грегора: “Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а кажу лиш одне: треба якось здихатися її. Ми робили все, що могли: піклувалися про неї, терпіли її. Думаю, що ніхто нам нічого не може закинути”.

Три інтер’єри оточують Грегора у трьох частинах: спочатку — це досить непогано облаштована кімната молодого чоловіка, потім — пустеля, а вже згодом — звалище непотрібних речей. І якщо у другій частині винесення меблів з кімнати Грегора пояснюється турботою про нього: сестрі спало на думку забрати з кімнати меблі, щоб Грегор мав більше місця лазити, у третій частині кімната вже інша: “…багато зайвих речей, які не можна було продати, але яких батьки й не хотіли викинути, помандрувало до Грегорової кімнати. Навіть ящик на попіл і ящик на покидьки з кухні. Все, що зараз не було потрібне, робітниця швиденько несла просто до нього… в кімнаті вже майже не було вільного місця…”