На поле, засіяному трупами воїнів, з’являються мати кауравов Гандхари, інші матері, дружини й сестри загиблих і гірко їх оплакують. Відбувається примирення пандавов із Дхритараштрой, після якого засмучений Юдхиштхира вирішує провести залишок свого життя пустельником у лісі. Однак братам вдається переконати його виконати свій спадкоємний борг государя й коронуватися в Хастинапуре. Через деякий час Юдхиштхира робить велике царське жертвопринесення, його військо під водійством Арджуни скоряє всю землю, і він мудро й справедливо царює, усюди затверджуючи мир і згода

Проходить час. Старий цар Дхритараштра, Гандхари й мати пандавов Кунти, що обрали для себе доля пустельників, гинуть у лісовій пожежі. Умирає Кришна, якого ранив у п’яту - єдине уразливе місце на тілі Кришни - якийсь мисливець, прийнявши його за оленя. Довідавшись про ці нові сумні події, Юдхиштхира нарешті здійснює давній намір і, призначивши своїм спадкоємцем на троні онука Арджуни Парикшита, разом із братами й Драупади залишає царство й іде подвижником у Гімалаї. Один за іншим не витримують тяжкого шляху й умирають Драупади, Сахадева, Накула, Арджуна й Бхима. У священної гори Міру оставшегося єдиним у живих Юдхиштхиру зустрічає цар богів Индра й з пошаною проводжає на небо. Однак там Юдхиштхира не бачить своїх братів і, довідавшись, що вони мучаються в пеклі, відмовляється від небесного блаженства; він бажає розділити їхня доля, просить і його відвести в пекло. У пеклі закінчується останнє випробування пандавов: морок пеклу розсіюється - він виявляється ілюзією-майєю, а Юдхиштхире, так само як його дружині, братам і іншим шляхетним і хоробрим воїнам, відтепер має бути вічне перебування на небі серед богів і напівбогів

Автор переказів П. А. Гринцер

Pages: 1 2