Своєрідність творчості Леонова

Бажання донести до читача хоча б те, що можливо, часом приводило до компромісів, до сюжетних стереотипів: чого коштує, наприклад, постійно варьируемая тема шпигунства й шкідництва (у п’єсах “Половчанские сади” (1938), “Вовк” (1938). Хоча часом вона здається схованої, бути може, трактуемой навіть на рівні підсвідомості пародією, і в той же час це адже відмінний пам’ятник епосі з її постійною підозрілістю, шпиономанией, репресіями, що стали щоденністю. А в п’єсі “Заметіль” запропонована й зовсім парадоксальна ситуація: “ворогом народу” виявлявся не білогвардієць-емігрант Порфирій Сироварів, а ортодоксальний і пильний комуніст – його брат Степан

Так що Леонов багато про що зумів попередити. У тій же п’єсі він разюче втілив страшну атмосферу підозрілості й страху, “боротьбу совісті й страху”, як сказано в авторській ремарці, у душі друзів Зої, коли, не будучи в силах більше брехати, вона повідомляє, що її батько – білоемігрант. Зрозуміло, чому п’єса була заборонена й на два із зайвим десятиліття викреслена з літератури

Художник такого масштабу, як Леонов, повинен оцінюватися в рамках великого історичного часу, з урахуванням функціонування його добутків, у тому числі й ранніх, протягом багатьох десятиліть, з обліком всі нових і нових їхніх інтерпретацій або інтерпретацій якихось окремих фрагментів або вставних епізодів. Здається, що навіть сам письменник – видатний публіцист – не міг би у звичайній понятійній формі виразити весь зміст того, що відкривається й буде ще відкриватися в образах, створених ще більш видатним художником. Вражає прозорливість Леонова. Так у написаній ще в 1916 р. і вставленої потім у роман “Борсуки” легенді про Калафате “Леонов зумів прозріти ті мертвущі небезпеки суспільного розвитку, які повною мірою розкриваються лише сьогодні”. Як справедливо говорила у зв’язку з 90-літнім ювілеєм письменника Н.Грознова, “Легенді про Калафате”, хоча й зіграла свою роль у сюжеті роману “Борсуки”, однак її “самостійне ідеологічне значення продовжує зростати”.

Специфіка леоновской библеистики в тім, що письменник був особливо уважний до народних нашарувань, що перекривають біблійну основу (14, 70) відомі сюжети стилістично взаємодіяли з фольклорними елементами. “Дід від прадіда чув, а прадідові старовір по книжці читав” – така преамбула до легенди про Калафате, що підкреслила, з одного боку, книжковий початок, а з інший, – її вільну передачу з вуст у вуста. З біблією легенду зближає лише натяк на сюжет про Вавилонську вежу, так відзвук моралі про караність непомірної гордині й марнославства, але головне в легенді – народне правдошукацтво, протест проти “еометрических способів” упорядочивания живого життя, проти “калафатових паспортів” на кожну травникові. У невигадливій селянській легенді Леонов побачив пророцтво – втрату морального змісту прогресу, що враховує тільки “чистий розум і статистику”. У свій час радянське літературознавство, прагнучи відгородити Леонова від докорів у політичній неблагонадійності, витратило чимало сил на спростування думки М.Слонима, що легенда про Калафате виражала авторську точку зору на комунізм. Але й зараз очевидно, що її зміст набагато ширше поширюється на всю цивілізацію, що стала на грані самогубства. В одній з пізніх статей, як би розвиваючи ідею легенди, Леонов писав: “Останнє століття машина цивілізації працювало на критичних швидкостях з ризиком смертельного перевантаження. Усе сильніше обпалювала подих зважена в повітрі пил морального зношування”.

Чимало співзвучного нашої сучасності можна знайти в романах Леонова “Соть” (1930), “Скутаревский” (1932), “Росіянин ліс” (1953), найбільш отвечающих установкам соцреализма. Їхній розгляд виходить за рамки навчального курсу, але вони були предметом спеціального аналізу в працях В.Ковальова, Ф.Власова, Н.Грозновой, е.Кондюриной, З.Богуславской, Л.Фінка, В.Крилова, Е.Скороспеловой і ін., у критичних статтях М.Щеглова, Е.Стариковій, з якими можна познайомитися при самостійному, більше поглибленому вивчанні творчості Леонова.

Збережи - » Своєрідність творчості Леонова . З'явився готовий твір.

Своєрідність творчості Леонова





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.