Роз’ясняючи зміст “Ревізора”, Гоголь указав на роль сміху: “Мені жаль, що ніхто не помітив чесної особи, що были в моїй п’єсі… Це чесну, шляхетну особу - був сміх”. Письменник ставив перед собою ціль - “сміятися сильно” над тим, що гідно осміяння загального”, тому що в сміху Гоголь бачив могутній засіб впливу на суспільство. Близький друг Гоголя, Аксаков, писав, що “сучасне російське життя не дає матеріалу для комедії”. На що Гоголь йому відповів: “Комізм криється скрізь…

живучи серед нього, ми його не бачимо, але… якщо художник перенесе його в мистецтво, на сцену, то ми ж самі над собою будемо валятися зі сміху”. Своєрідність гоголівського сміху полягає насамперед у тім, що об’єктом сатири стають не плутня якого-небудь героя, а саме сучасне життя в її комічно виродливих проявах. В основі сюжету “Ревізора” лежить типово комедійна невідповідність: людини приймають не за той, ким він є на самій справі

Але на відміну від своїх попередників Гоголь вирішує цю ситуацію по-новому. Хлестаков ні за кого себе не видає. Чиновників обдурило його щиросердість

Досвідчений шахрай навряд чи провів би городничего, що “шахраїв із шахраїв обманював”. Саме ненавмисність учинків Хлестакова збила всіх з користі. Що відбувається виявляло щиру виродливу й смішну особу людей, викликало сміх над ними, над їхнім життям, життям всієї Росії

“Над собою смієтеся” - це адже звернено в регочучий зал для глядачів. Гоголь сміється як над всім повітовим містом у цілому, так і над його окремими мешканцями, над їхніми пороками. Беззаконня, казнокрадство, хабарництво, корисливі мотиви замість турботи про суспільне благо - все це показано в “Ревізорі”. Смішне виявляється й у тій серйозності, з якої ставиться до своєї справи кожний з персонажів комедії

Читачеві з боку видні незначність і порожнеча їхніх турбот. Таким чином, Гоголь наочно показує контраст метушливої зовнішньої діяльності й внутрішнього окостеніння. “Ревізор” - комедія характерів

Гумор Гоголя психологічний. Сміючись над персонажами “Ревізора”, ми, copyright