Сутнісні характеристики поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками»

Специфічні умови сучасного етапу розвитку українського суспільства (нестабільність економічної та політичної ситуації, безробіття, аномія тощо) обумовлюють розвиток кризових життєвих ситуацій, соціальну дезадаптацію значної частини населення, що, в свою чергу, виявляється в різноманітних негативних проявах, зокрема, у вживанні психоактивних речовин (далі – ПАР). Досліджувана проблема набуває своєї особливої актуальності в той час, коли вона стосується молодого покоління.

Підлітковий вік є особливо сенситивним з точки зору залучення до вживання психоактивних речовин. Такі психологічні особливості віку, як реакція емансипації, групування з ровесниками, загострення акцентуацій характеру, формування самооцінки, пошук власного сенсу життя та неможливість задоволення актуальних потреб виступають фактором систематичного вживання ПАР.

Сучасний стан споживання психоактивних речовин підлітками в Україні характеризується низкою соціально-психологічних особливостей, а саме: вищі, у порівнянні з попередніми роками, темпи залучення до наркотизації, переміщення споживання ПАР від груп соціального ризику до учнів з благополучних родин та елітних освітніх закладів, зростання вживання ПАР серед молодших вікових груп, збільшення відсотка підлітків, що практикують полінаркотизм, посилена алкоголізація та наркотизація молоді жіночої статі, наявність моди на вживання ПАР в підлітковій суб-культурі, невідповідність існуючих форм превентивної роботи сучасним вимогам та розширення спектру психоактивних речовин, які вживають підлітки.

Означені вище тенденції свідчать про наявність серйозної небезпеки для подальшого розвитку нашого суспільства, оскільки через деякий час сучасні підлітки прийматимуть на себе відповідальність за реалізацію багатьох функцій, важливих для розвитку української держави.

В суспільстві росте усвідомлення того, що попередження повинно стати пріоритетною стратегією під час подолання проблеми підліткового алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, а для цього необхідно максимально чітко та обґрунтовано визначити роль й місце саме соціально-педагогічної профілактики в цьому процесі.

Багатоаспектність та складність проблеми вимагає чіткого її вирішення не тільки у практичній, а й у теоретичній площині.

Аналіз наукової літератури показує, що проблема вживання психоак-тивних речовин підлітками та її профілактика розглядається дослідниками з різних галузей: медицина та психологія (Е. Бабаян, В. Беспалько,

B. Бітенський, Б. Братусь, Н. Бурмака, Н. Копит, Б. Лазоренко, А. Лічко,

C. Максименко, Н. Максимова, І. Пятницька, П. Сидоров,

В. Херсонський,), педагогіка (А. Гоголєва, Н. Кириленко, Д. Колєсов,

Н. Курєк, М. Окаринський, О. Пилипенко, О. Родіонов, І. Шишова), соціо

логія (О. Балакірєва, Ю. Бєлоусов, А. Габіані, Б. Левін, І. Рущенко,

О. Сердюк, В. Соболєв, О. Яременко); різним соціально-педагогічним ас

пектам профілактики присвячені праці О. Вакуленко, О. Галагузова,

А. Гріднєва, Н. Зимівець, Г. Золотової, Л. Казакова, А. Капської,

О. Михайловського, В. Оржеховської, В. Панікова, О. Приступи,

Л. Фортової, С. Шишкунова). Проте, в науковому просторі недостатньо

висвітленими залишаються сутнісні характеристики термінів, якими опе

рують вчені, зокрема, «соціально-педагогічна профілактика вживання ПАР

підлітками».

Метою нашої статті є розгляд сутнісних характеристик поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками».

У межах статті окреслимо два завдання, на розкритті яких ми зосередимо увагу: по-перше, визначення терміну «психоактивні речовини»; подруге, короткий аналіз сутнісних характеристик поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками».

«Психоактивною» називається речовина, яка при вживанні впливає на психічні процеси, наприклад, когнітивну чи афективну сферу» [7, с. 57].

Іншими словами, ПАР передбачають той чи інший вплив на психіку, викликають залежність, негативно впливають на здоров’я людини, яка їх вживає. Згідно класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я десятого перегляду 1989 року в перелік психоактивних речовин включено: алкоголь, опіати, канабіс, седативні речовини, кокаїн, стимулятори (у тому числі кофеїн), галюциногени, тютюн, легкі речовини (клей, аерозолі, розчинники), неідентифіковані речовини, що вживаються з наркотичною метою [8]. До того ж використання більшості ПАР у будь-якій кількості у віці до 21–22 років за мірками ВООЗ вважається «зловживанням».

Зазначимо, що поняття «психоактивні речовини» з точки зору соціальної роботи, педагогіки рівнозначно поняттю «наркотики», в більшості досліджень є його синонімом. «Наркотики» здебільшого відрізняються від інших «психоактивних речовин» тільки з юридичної точки зору: коли передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, поширення, збут, продаж окремих видів ПАР [2].

Спеціалістами різних галузей у всьому світі підкреслюється, що найвдаліша стратегія щодо зниження рівня вживання психоактивних речовин підлітками та боротьби з такими соціально небезпечними захворюваннями,

Як алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, це – попередження, тобто «профілактика». Прикметник «профілактичний» вживається в літературі поряд із синонімом «превентивний», що означає попереджуючий, запобіжний.

Необхідність запобігання різноманітним негативним явищам як у суспільстві, так і в учнівському середовищі (соціально небезпечні хвороби, конфлікти тощо) та причинам, які їх обумовлюють, призвели до запозичення спочатку медичного терміну «профілактика» педагогікою, психологію, соціальною роботою.

На нашу думку, найбільш повно відобразити сутнісні характеристики поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання ПАР підлітками» ми зможемо, розглянувши понятійну тріаду: «соціальна профілактика – соціально-педагогічна профілактика – соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками».

При розгляді першого елементу нашої тріади важливо враховувати, що «соціальна профілактика» виступає у двох аспектах:

1. Соціальна профілактика є напрямком соціально-педагогічної дія

льності. На думку І. Звєрєвої, А. Капської, В. Нікітіна, соціально-

педагогічною можна вважати діяльність, спрямовану на створення сприят

ливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її

соціокультурних потреб чи відновлення соціально схвалених способів

життєдіяльності людини. Мета соціально-педагогічної діяльності полягає у

створенні сприятливих соціокультурних умов соціалізації особистості [1,

с. 25]; та як доповнює О. Скляров – це системна форма людської активнос

ті, в процесі якої відбувається зміна, перетворення людини у напрямку до

олюднення, окультурення та соціалізації [4, с. 11].

Таким чином, соціальна профілактика як напрям соціально-педагогічної діяльності спрямована на превенцію соціальних проблем чи вікових криз клієнтів, окремих груп або попередження ускладнення вже наявних проблем і складається з комплексу економічних, політичних, правових, медичних і психолого-педагогічних заходів, спрямованих на попередження, обмеження та локалізацію негативних явищ у соціальному середовищі [1, с. 26].

2. Соціальна профілактика як вид соціальної роботи. За Законом

України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (вiд

21.06.2001 № 2558–III) соціальна профілактика – вид соціальної роботи,

спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та

молоді, аморальній, протиправній поведінці в сім’ях, серед дітей та молоді,

виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров’я дітей та мо

лоді і запобігання такому впливу та поширенню соціально небезпечних

хвороб серед дітей та молоді.

Аналіз поняття «соціальна профілактика» дозволив визначити, що у порівнянні з терміном «профілактика» воно, по-перше, конкретизує та розширює спектр попереджувальних заходів: економічні, політичні, культурні, правові, медичні, психолого-педагогічні тощо; по-друге, деталізує перелік проблем, на які повинні бути розраховані профілактичні дії – від абстрактного «захворювання» (що вживалося в медицині) до конкретного – вікові кризи, складні життєві обставини, ризикована поведінка, алкоголізм, наркоманія тощо) [1; 5; 6].

Дуже близьке за своїм змістовним наповненням поняття «соціальна профілактика» до наступного елементу нашої тріади поняття «соціально-педагогічна профілактика», що значно ускладнює процес його аналізу та виокремлення особливостей.

«Соціально-педагогічна профілактика – «вид превентивної роботи, спрямований на здійснення освітньо-профілактичних заходів та інших педагогічних моделей впливу на особистість з метою попередження різних видів небезпечної поведінки на ранніх стадіях відхилень» [3, с. 237].

Pages: 1 2

Збережи - » Сутнісні характеристики поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками» . З'явився готовий твір.

Сутнісні характеристики поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.