Розширення демократичних процесів у суспільстві, підвищення соціальної активності громадян сприяють реалізації їхніх прав і законних інтересів через створення різного роду суспільних об’єднань. Саме тому в Російській Федерації число суспільних об’єднань множиться з року вгод.

«За п’ять років тільки Міністерством юстиції РФ зареєстровано 2846 суспільних об’єднань (у тому числі 85 політичних партій і 105 суспільних рухів). У цілому ж по країні органи юстиції зареєстрували більше 35 тисяч таких формувань, у тому числі майже 1,5 тисячі політичних партій».

Основа правового статусу суспільних об’єднань - конституційна норма про право громадян на об’єднання й гарантовану волю діяльності суспільних формувань

Сформована система суспільних об’єднань практично охоплює всі сторони життя суспільства. Умовно їх можна класифікувати по сфері діяльності (політичні, економічні, соціальні, культурні, спортивні й ін.) і території (загальноросійські, міжрегіональні, регіональні, місцеві, міжнародні) і т.д. По організаційно-правових формах об’єднання можна класифікувати як: організації, руху, фонди, суспільні установи й органи суспільної самодіяльності, які можна у свою чергу підрозділяти на централізовані й нецентралізовані. По числу учасників вони діляться на масові й елітарні, а по характері- фіксоване й нефіксоване членство. Варто взяти до уваги й той факт, що крім згаданих суспільних об’єднань, чимало й таких, які не зверталися за реєстрацією або, одержавши відмову, діють по суті нелегально.

Розглядаючи суспільні об’єднання як один із суб’єктів адміністративного права, варто підкреслити, що це один з фундаментальних конституційно-правових інститутів. Норми про суспільні об’єднання втримуються в ч. 4, 5 ст. 13; ч. 2 ст.19; ч.1 ст. 30; ч. 2 ст. 46 Конституції Російської Федерації. У цих статтях дана загальна характеристика суспільних об’єднань як суб’єктів російського права

Більше розгорнута й конкретизована характеристика суспільних об’єднань як суб’єкта, зокрема, адміністративного права втримується у Федеральному законі від 19 травня 1995 р. «Про суспільні об’єднання» № 21, ст. 1930, інших федеральних законах, нормативно-правових актах, а також в уставах сполучників, асоціацій і інших об’єднань громадян

Конституція Російської Федерації, Федеральний закон про суспільні об’єднання, інші закони РФ утворили законодавчу базу суспільних об’єднань. Її, зокрема, становлять закони про окремі види суспільних об’єднань: «Про професійні сполучники, їхніх правах і гарантіях діяльності» від 12 січня 1996р.; «Про некомерційні організації» від 12 січня 1996 р.; «Про волю совісті й про релігійні об’єднання» від 26 вересня 1997 р. і др.

«Суспільним об’єднанням є добровільне, самокероване, некомерційне формування, створене з ініціативи громадян, що об’єдналися на основі спільності інтересів для реалізації цілей, зазначених в уставі суспільного об’єднання», - говориться в ст. 5 Федерального закону від 19 травня 1995 р., «Про суспільні об’єднання». Цим Законом передбачені різні форми реалізації громадянами конституційного права на об’єднання. Громадяни вправі об’єднаються в політичні партії, професійні сполучники, благодійні й інші організації. Діяльність таких об’єднань регламентується не тільки згаданим Законом, але й спеціальним федеральним законодавством

Добровільність формування - найважливіша ознака суспільного об’єднання. При цьому громадяни мають право створювати за своїм вибором суспільні об’єднання без попереднього дозволу органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування

Створювані громадянами суспільні об’єднання або реєструються у встановленому порядку й здобувають права юридичної особи, або функціонують без державної реєстрації й придбання права юридичної особи

Членами суспільного об’єднання можуть бути фізичні і юридичні особи - суспільні об’єднання, чия зацікавленість у спільному рішенні завдань даного об’єднання оформляється індивідуальними заявами або документами, що дозволяють ураховувати кількість членів суспільного об’єднання з метою забезпечення їхньої рівноправності як його членів

Законодавство розрізняє п’ять організаційно-правових форм суспільних об’єднань, створених у вигляді організації, руху, фонду, установи й органа суспільної самодіяльності, однак фіксоване членство передбачене Законом тільки для громадських організацій. У той же час закріплені чіткі правові розходження рухів, фондів, суспільних установ і органів суспільної самодіяльності

Кожне із цих об’єднань має своєї особливості

Громадською організацією є засноване на членстві суспільне об’єднання, створене на основі спільної діяльності для захисту спільних нтерес і досягнення встановлених цілей громадян, що об’єдналися

Членами громадської організації відповідно до її уставу можуть бути фізичні особи і юридичні особи - суспільні об’єднання, якщо інше не встановлено федеральним законом і законами про окремі види суспільних об’єднань

Вищим керівним органом є з’їзд (конференція) або загальні збори. Постійно діючий керівний орган громадської організації - виборний колегіальний орган, підзвітний з’їзд (конференції) або загальним зборам

У випадку державної реєстрації громадської організації її постійно діючий орган здійснює права юридичної особи від імені громадської організації, і виконує її обов’язку у відповідності суставом.

Суспільним рухом є состоящее з учасників і не суспільне об’єднання, що має членства масове, пренаступне соціальні, політичні й інші суспільно корисні цілі, підтримувані учасниками суспільного руху. Вищий керівний орган суспільного руху - з’їзд (конференція) або загальні збори. Постійно діючим керівним органом суспільного руху виступає виборний колегіальний орган, підзвітний з’їзд (конференція) або загальним зборам

У випадку державної реєстрації суспільного руху його постійно діючий орган здійснює права юридичної особи від імені суспільного руху й виконує його обов’язку у відповідності суставом.

Суспільний фонд - один з видів некомерційних фондів, що представляє собою не суспільне об’єднання, що має членства, ціль якого полягає у формуванні майна на основі добровільних внесків, інших не заборонених законом надходжень і використанні даного майна на суспільно корисні цілі. Засновники й керуючі майном суспільного фонду не вправі використовувати зазначене майно у власні інтересах

Керівний орган суспільного фонду формується його засновниками й (або) учасниками або рішенням засновників суспільного фонду, прийнятим у вигляді рекомендацій або персональних призначень, або шляхом обрання учасниками на з’їзді (конференції) або загальних зборах

Суспільна установа - не суспільне об’єднання, що має членства, що ставить своєю метою надання конкретного виду послуг, що відповідають інтересам учасників і відповідають уставних цілям зазначеного об’єднання. Керування суспільною установою і його майном здійснюється особами, призначеними засновником (засновниками). Відповідно до установчих документів у суспільній установі може створюватися колегіальний орган, що обирається учасниками, що не є засновниками даної установи й споживачами його послуг

Органом суспільної самодіяльності є не суспільне об’єднання, що має членства, ціль якого - спільне рішення різних соціальних проблем, що виникають у громадян за місцем проживання, роботи або навчання, спрямоване на задоволення потреб необмеженого кола осіб, чиї інтереси пов’язані з досягненням уставних цілей і реалізацій програм органа суспільної самодіяльності по місцю його створення

Федеральним законом від 19 липня 1998 р. № 112 - ФЗ «Про внесення змін і доповнень у Федеральний закон «Про суспільні об’єднання»» уводиться ст. 12.1, відповідно до якої « політичним суспільним об’єднанням є суспільне об’єднання, в уставі якого в числі основних цілей повинні бути закріплені участь у політичному житті суспільства за допомогою впливу на формування політичної волі громадян, участь у виборах в органи державної влади й органи місцевого самоврядування за допомогою висування кандидатів і організації їхньої передвиборної агітації участь в організації й діяльності зазначених органів».

Pages: 1 2 3

Збережи - » Суспільні об’єднання як суб’єкти адміністративного права . З'явився готовий твір.