Суб’єктивні ознаки співучасті

У різних джерелах описані різні точки зору щодо суб’єктивних ознак співучасті. Зокрема йдуть суперечки щодо об’єктивної або суб’єктивної природи ознаки спільності. Здравомислов Б.В. уважає спільність тільки об’єктивною ознакою. Він розглядає «спільну участь» двох або більше осіб у злочині аналогічно діянню одинак^-одинаки-злочинця-одинака. Він пише, що участь особи в злочині може бути у вигляді дії, або бездіяльності, що заподіює шкоду певному об’єкту. Діяння, його наслідки й причинний зв’язок між ними є ознаками об’єктивної сторони. Тому очевидно об’єктивний характер заподіяння, що є свідченням правомірності розгляду «спільної участі» в об’єктивній площині, незважаючи на те, що «характеристика злочинного діяння включає суб’єктивні ознаки усвідомленості й волимости» .

Ряд інших авторів дотримується іншої точки зору, що представляється більше правильної. Вони відносять спільність і до об’єктивних, і до суб’єктивних ознак співучасті. Зокрема, Бурчак Ф.Г. уважає, що не можна встановити спільність тільки на основі об’єктивних моментів. Необхідно з’ясувати суб’єктивний момент спільності – це психічна спільність співучасників, коли кожний обізнаний про діяльність інших співучасників, і всі вони докладають загальних зусиль для досягнення загального злочинного результату. Важливо так само відношення співучасників до діяння, що вони роблять спільно й до його наслідків .

Кримінальний Кодекс РФ спеціально доповнив визначення співучасті словами: «у здійсненні навмисного злочину». У необережних злочинах співучасть неможливо. Тому що тут не буде свідомого об’єднання зусиль для досягнення єдиного злочинного результату

Співучасть – це навмисна участь двох або більше осіб у здійсненні навмисного злочину. Тут важливо з’ясувати зміст наміру, його інтелектуальні й вольові ознаки, тобто що усвідомить і передбачає винний і на що спрямовано його воля

Співучасники повинні:

по-перше, усвідомлювати суспільно-небезпечний характер своїх діянь і діянь виконавця або іншого співучасника, бажати й допускати їхнього здійснення;

по-друге, вони повинні усвідомлювати причинний зв’язок між їхніми діяннями й суспільно-небезпечними діяннями виконавця або іншого співучасника, які обумовлені попередньою діяльністю співучасників;

по-третє, вони повинні передбачати злочинний результат від спільних зусиль і хоча б приблизно усвідомлювати розвиток причинного зв’язку між діянням виконавця і його наслідків;

по-четверте, співучасники повинні бажати або свідомо допускати, що єдиний злочинний результат буде досягнутий саме шляхом загальних зусиль

Перші три пункти відбивають таку ознаку суб’єктивної сторони співучасті, як взаємна поінформованість співучасників про злочинний характер і взаємозв’язок їхнього поводження. Це інтелектуальний елемент наміру при співучасті

Останній пункт відбиває погодженість волевиявлення співучасників у відношенні загального злочинного результату – це вольовий елемент наміру при співучасті й друга ознака суб’єктивної сторони при співучасті

При співучасті вина можлива тільки у формі наміру, тому довести провину – значить установити, що особа знала щирий характер чиненого з його участю злочину, передбачало настання шкідливих наслідків, бажало їхнього настання, або не бажало, але свідомо допускало їхнього настання. Тельнов П.Ф. уважає, що внутрішня, суб’єктивна сторона обмежується тільки навмисною формою провини, що має й теоретичне обґрунтування й велике практичне значення. Винні особи, що діють із наміром, усвідомлять, у якому напрямку будуть розвиватися їхні взаємозалежні дії, розуміють кому і яка шкода вони можуть нанести своїми загальними діями й заподіюють дану шкоду .

У законодавчому визначенні співучасті не названий конкретний вид наміру, при співучасті можливо обидва види. Частіше при співучасті зустрічається прямий намір, тому що об’єднати злочинні дії двох або більше осіб у єдине ціле, направити волю винних на здійснення погоджених прагнень, імовірніше при спільному бажанні досягти загальних злочинних наслідків. Також співучасть більше поширена при тих злочинах, які відбуваються тільки із прямим наміром. Але можлива й відповідальність за співучасть у злочині при непрямому намірі спільно діючих осіб

Як правило, організатор злочину діє із прямим наміром. Виконавець у рідких випадках може діяти з непрямим наміром. Найчастіше непрямий намір буває в пособника

Важливим так само представляється те, що в співучасті обов’язково мінімум дві особи повинні знати про спільність їхнього діяння. Тобто коли на особу двосторонній винний зв’язок, при якій спільність здійснення злочину відбивається у свідомості й волі не менш двох осіб. Судова практика так само показує, що всі співучасники, як правило, мають подання про участь у злочині інших осіб. Навмисна спільність обов’язкова як для зовнішньої, так і для внутрішньої сторони дій всіх співучасників. Саме тому не ставляться до співучасті випадки, коли винні взаємодіють тільки по зовнішніх ознаках, тобто не усвідомлять даної взаємодії. Звідси можна зробити висновок, що навмисна спільність злочину – обов’язкова ознака співучасті. Вона полягає в тому, що наміром не менш двох осіб охоплюється їх злочинна взаємодія

Існує так звана концепція мінімальної однобічної (суб’єктивної) зв’язку. Відповідно до неї для наявності співучасті досить того, щоб підбурювач і пособник знали про злочинну діяльність виконавця, і необов’язково, щоб виконавець знав про їхню діяльність. Іншої точки зору дотримується Здравомислов Б.В., якому дане трактування суб’єктивних ознак співучасті представляється необґрунтованої, тому що із самого визначення співучасті (навмисна участь двох або більше осіб у здійсненні навмисного злочину) треба, що термін «навмисне» ставиться рівною мірою до всіх співучасників. Тому навмисна спільність участі в злочині ставиться й до виконавця. Він, так само як і інші співучасники, повинен діяти навмисне спільно .

Але більше правильної представляється позиція Смирнової Н.Н. Відштовхуючись від практики вона вважає, що «виконавець у більшості випадків буває обізнаний про злочинну діяльність інших співучасників. Але бувають випадки, коли виконавець не знає про діяльність інших співучасників, що роблять йому сприяння в здійсненні злочину. Такий однобічний зв’язок теж не виключає співучасті, якщо пособники, підбурювачі й організатори знають про дії виконавця» .

Мотив і ціль діяння – важлива ознака суб’єктивної сторони співучасті. Мотив – внутрішня, спонукальна причина діяти, а ціль – результат, до якого прагне винна особа. Не з’ясувавши мотив і ціль, не можна правильно оцінити спільний злочин. Вони говорять про те, з якої причини співучасник пішов на злочин і, як правило, впливають на покарання .

Якщо в статті особливої частини мотив і ціль зазначені як неодмінні ознаки злочину або як обставини, що обтяжують відповідальність, то співучасником даного злочину може бути визнаний той, хто знав про наявність зазначеного мотиву або мети в спільному злочині й прагнула їх здійснити. Наприклад, у ст. 285 КК РФ, що передбачає відповідальність за зловживання посадовими повноваженнями, як обов’язковий мотив визначений «корислива або інша особиста зацікавленість».

Якщо в статті особливої частини мотив і ціль не зазначені, то співучасником може бути визнане особа, що має будь-які мотиви й мети. Наприклад, у ст.127 КК РФ, що передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі, мотиви можуть бути різними. Як правило, мотив і ціль зазначені в тих статтях, де вони впливають на ступінь суспільної небезпеки зазіхання. У кожному випадку співучасті вони повинні бути виявлені. Мотиви й мети співучасників можуть не збігатися

Глава IV. Види співучасників

По характері участі в злочині розрізняються 4 види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач і пособник. Ст. 33 КК РФ розкриває ознаки кожного виду. Якщо одна особа виконує ролі двох і більше співучасників, то їх необхідно виділити й розглянути по окремості

Від виду співучасті, від функцій співучасника залежить ступінь його участі в спільному злочині, питома вага його діянь у даному злочині. (Неактивний на перший погляд пособник може нанести й більший збиток, чим виконавець).

Pages: 1 2 3

Збережи - » Суб’єктивні ознаки співучасті . З'явився готовий твір.

Суб’єктивні ознаки співучасті





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.