«Сторінки» 1908-1912 гг. увійшли в історію Росії під час реакції. Страх, розчарування, розгубленість охопили й інтелігентські верстви населення. У сатиричному щоденнику Сашка Чорного з’явилися перші «записи», зроблені як би від імені й з доручення таких «інтелігентів». Повернувшись спиною до надії, що обдурила, » И безпомічно звісивши втомлену мову.

• Не роздягнувшись, він спить у європейському одязі
• И хропе, як хворий паровик

• Стомила Ідея бесплодьем інтрижок,
• По кутах павутина ледачої туги,
• На підлозі купи нерозрізаних книжок
• И розбитих скрижалей шматки…
• Завершується запис сповіддю-монологом «мученика»:
• Були яскраві мовлення й сміливі жести
• И неповних бажань очманілий хоровод
• Я наречений прекрасної нареченої, що не прийшла,
• Я хворий, стомлений виродок
• Інтелігент

Зухвала відраза вульгарністю, плазуванням, боягузтвом, зрадницьким мовчанням відзначене поводження інтелігента, що здався на милість перемігшої в Росії реакцій. Про цьому яскраво говорить ще один запис у щоденнику сатирика, різка, як ляпас, хльостка:

• Відбій, відбій. У момент кожної, Під стіл юрбою. У будь-який момент Индифферент: Сім’я, горщики, Справи, грішки - Саме собою. Відбій, відбій, відбій!
• «Відречемося від старого миру…» І поліземо гуськом під ліжко. Нам, що устали від шумного бенкету, Треба свіжі сили набрати. Ура!
• Відбій

«Порнографія духу», як епідемія, поширилася по російських столицях, губернським і повітовим містам, заражаючи парламентські фракції, державні служби, редакції, літературні салони, різного роду станові збори нездоровим інтересом до інтимних подробиць життя знаменитостей, похмурим сюжетам (самогубствам), слухам, пліткам, патологічним відхиленням.

• «Прокляті» питання,
• Як дим від цигарки,
• Розсіялися в імлі
• Прийшла Проблема Підлоги,
• Рум’яна фефела,
• И ірже весело…
• Пісня про поле

Сашко Чорний уважав, що основною причиною деградації інтелігента «зразка 1909 року» є його відірваність від життя народу. Ніколи популярна в середовищі інтелігенції ідея «ходіння в народ», героїка народництва цинічно висміювалися перекрученими мутантами. І от «запис» у щоденнику сатирика, у якій тонко помічене це огидне знущання:

• Квартирант і Текля на дивані
• ПРО, який урочистий момент!
• «Ти - народ, а я - інтелігент,-
• Говорить він їй серед цілувань.-
• Нарешті-Те, тут, зараз, удвох,
• Я тебе, а ти мене - зрозуміємо…»
• Крейцерова соната

Втрата індивідуальності, нівелювання особистості, перетворення ніколи інтелігентної людини в карикатуру - от смутний підсумок урядів психологічної обробки, результат погроз, залякування, цензури, стеження, виказування, бездуховності, газетно-журнальній порнографії. Усе в штанях, скроєних однаково, При вусах, у пальто й у казанках. Я схожий на вулиці на всякого И зовсім гублюся на кутах… Як би мені не обмінятися особистістю: Він увійде в мене, а я в нього,- Я охоплений повною безрізницею И боюся рішуче всього. Усе в штанях, скроєних однаково. Мерзенна атмосфера егоїзму, вульгарності, мир, у якому надії зв’язують «синіми кредитками замість Синього птаха», де панує «однаковість сіреньких масок від генія до коней», де «сім’я - єралаш, а знайомі - скиглії» і «духовна смерть лютішає й сослепу косить, п’яна й сильна», нарешті, відчуття повної безвихідності й тупика настільки травмували душу інтелігентного, але слабохарактерної людини, що його розум охоплювала песимізм, в серце вселявся розпач, а в «щоденнику» з’явився запис, подібна цієї:

• Мій близький!
• Вас не тягне з віконця
• Об бруківку брякнути шалою головою?
• Адже тягне, правда?
• Жовтий будинок

Післямова до «сатиричного щоденника» Пройшло вже вісімдесят п’ять років з моменту виходу збірника «Сатири» Сашка Чорного, але проте розповідає про те, як вона разом із сестрою Настасією супроводжувала батька під час відвідування берлінської гіпсової ливарної й складів «зліпків з мармурових оригіналів», античних і ренесансних (головним чином тих, які воскрешали давньогрецькі міфологічні сюжети й образи).