«Століття нинішній і століття минулий»

Ім’ям Грибоєдова відкривається одна із блискучих сторінок в історії російської літератури. По вираженню В. Г. Бєлінського, А. С. Грибоєдов належить до числа «найдужчих проявів російського духу». Його комедія «Горі від розуму» зайняла своє місце в ряді видатних добутків російської літератури. Комедія написана в 20-х роках XIX століття, після переможної війни 1812 року, коли російський народ завдав смертельного удару наполеонівської ар мии, що здобув у Європі славу непереможної З особливою гостротою встало протиріччя між найбільшими можливостями простих російських людей і тим безмовним положенням, у якому вони перебували з волі сильних миру цього. У країні лютувала аракчеєвська реакція

Чесні люди того часу не могли миритися із цим. У середовищі прогресивно настроєного дворянства назрівав протест, невдоволення існуючими порядками, створювалися таємні суспільства. І от поява цих паростків протесту й втілив у своїй комедії А. С. Грибоєдов, зштовхнувши віч-на-віч «вік нинішній і століття минулий». Сюжетну основу добутку становить конфлікт молодого дворянина Чацкого з тим суспільством, вихідцем з якого був він сам. Події комедії розвертаються в одному московському аристократичному будинку протягом одного дня. Але Грибоєдов зумів розсунути тимчасові й просторові рамки добутку, давши повну картину життя дворянського суспільства того часу й показавши те нове, живе, передове, що зародилося в нього надрах

Чацкий є представником тої частини дворянської молоді, що вже усвідомлює всю відсталість навколишньої дійсності, вся незначність і порожнечу людей, які його оточують. Таких людей ще небагато, ще не під силу їм боротьба з існуючим ладом, але вони з’являються – це віяння часу. От чому Чацкого з повним правом можна назвати героєм свого часу

Саме такі люди вийшли на Сенатську площу 14 грудня 1825 року. Чацкий – людина неабиякого розуму, сміливий, чесний, щирий. У його суперечках з Фамусовым, у його критичних судженнях вимальовується вигляд 4f; ека, здатного тверезо й незалежно мислити, че, аека, що бачить пороки й протиріччя свого суспільства й хоче боротися з ним (поки словом). Особливо яскраво показує Грибоєдов ці якості, протиставляючи Чацкому низького підлабузника й лицеміра Молчалина. Ця підла людина, у якого немає нічого святого, справно виконує завіт батька «догоджати всім людям без изъятья», навіть «собаці двірника, щоб ласкаво була».

Мовчачи-Лин – «низькопоклонник і ділок», так характеризує його Чацкий. Фамусов – високопоставлений чиновник, консерватор до мозку костей, Скалозуб – тупий солдафон і мракобіс. От ті люди, яких зустрічає Чацкий. У цих персонажах Грибоєдов дав точну оцінку і яскраву характеристику дворянському суспільству того часу

У затхлому фамусовском світі Чацкий з’являється подібно очисній грозі. Він у всім протилежний типовим представникам фамусовско-го суспільства. Якщо Молчалин, Фамусов, Скалозуб бачать сенс життя у своєму благополуччі, те Чацкий мріє про безкорисливе служіння Вітчизні, про те, щоб принести користь народу, що він поважає й уважає «розумним і добрим». У той же час він нехтує сліпе чиношанування, догідництво, кар’єризм

Він «служити б рад», але йому «прислужуватися нудно». Різко критикує Чацкий це суспільство, погрязшее в лицемірстві, святенництві, розпусті. З гіркотою говорить він: Де, укажіть нам, батьківщини батьки, Яких ми повинні прийняти за зразки? Чи не ці, грабіжництвом багаті?

Захист від суду в друзях знайшли, у спорідненні, Чудові соорудя палати, Де розливаються в бенкетах і марнотратстві… Цим людям глибоко байдужні долі Батьківщини й народу. Про їх культурний і моральний рівень можна судити по таких репліках Фамусова: «зібрати всі книги б так спалити», тому що «ученість – от причина», що «божевільних розвелося людей, і справ, і думок». Іншої думки Чацкий, він цінує людей, які готові в науки вперить «розум, що алчет пізнань»; або зайнятися мистецтвом «творчим, високим і прекрасним».

Чацкий повстає проти суспільства Фамусовых, скалозубів, молчалиных. Але його протест ще занадто слабшав, щоб похитнути підвалини цього суспільства. Трагичен конфлікт молодого героя із середовищем, де на гоніння приречені любов, усі права захищені 2001-2005 дружба, усяке сильне почуття, усяка живаючи думка. Його повідомляють божевільним, від нього відвертаються. «З ким був! Куди мене закинула доля!

Усі женуть! усі клянуть!.. Геть із Москви!

сюди я більше не їздець», – горестно викликує Чацкий. У комедії Чацкий самотній, але людей, подібних йому, стає усе більше. Саме їм стояло здійснити перший етап визвольного руху, сколихнути країну, наблизити мить, коли народ звільниться від ланцюгів рабства, коли восторжествують ті принципи справедливих суспільних відносин, про які мріють Чацкий, сам Грибоєдов, декабристи. Чацкий, а з ним і всією комедією, ніколи не вмре

Читаючи цей добуток, ми розуміємо, що події й герої, яких описав Грибоєдов, не втратили сьогодні своєї актуальності і як не можна краще підходять до нинішньому часу. Так, таких людей, як Чацкий, зараз дуже мало, а Молчалиных, Фамусовых і Скалозубів хоч ставок гати. І ці деякі борються з «хворобою», що вразила зараз нашу Росію, і вони переможуть, переможуть будь-що-будь, обов’язково переможуть! На мій погляд, ще не одне покоління буде захоплюватися, читаючи «Горі від розуму».

Збережи - » «Століття нинішній і століття минулий» . З'явився готовий твір.

«Століття нинішній і століття минулий»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.