Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IX, X

Піднявшися на горішню площу башти, вона при яснім сонячнім світлі зараз впізнала в тім шляхтичі свого друга й коханця Корецького, про котрого думала, що він вбитий її ж рукою, – пізнала і остовпіла. І почуття радості, що він живий, і прилив колишнього щастя, гострий біль, заподіяний його зрадою, – все це вдарило їй в голову, хвилювало кров, зворушило гарячковим стукотом серце. Зворушення д було таке велике, що вона, втерявши сили, трохи була не урвалася з муру коли б завчасу не вхопилась руками за високий зубець башти; зле за хвильку вона вже передужала себе, – повними грудьми вдихнула свіжого морозяного повітря і позвала на підмогу собі охолонувший розум.

- Стріляй з плющихи! – скомандувала вона двом козакам, що стояли коло гармати. – Ніяких перемов!

Гримнув вибух, але вершники були занадто близько, і увесь набій пролетів понад їх головами, не зачепивши нікого. (…)

Минуло чверть години. Невважаючи на підняті вгору два списи з білими хустками, такої ж самої ознаки згоди на башті не виставляли, – залізна брама лишалась зачиненою, і висячий міст висів на гаках.

Тоді вершники з’їхались, поговорили про віщось, і один з них, вийнявши лука, натяг і пустив тятиву; стріла злетіла вгору, спинилась там на Мить і потім, зробивши півкола, з силою вдарилась край п’яти башти і задрижала, вгрузши глибоко в землю. Козаки кинулись до стріли і знайшли прив’язаний до неї папірець. Орися звеліла принести його їй і з пожадливістю почала читати. Вершники тим часом під’їхали поза межу стрілу і спинилися, очевидячки, чекаючи на відповідь. Лист був написаний до оборонниць замку, головне ж – до Орисі, а писав його до неї її коханець Корецький, на котрого вона вже двічі підіймала смертодайну руку; писав він ось що:

«Польний гетьман, яснійший пан Лянцкоронський, дивуючись мужності і одчайдушній обороні жмені ваших борців і бажаючи дарувати життя останнім завзятцям і їх родинам, радить вам віддати замок на капітуляцію, лишити в ньому всю зброю, а неозброєним вільно вийти з сестрами, жінками і дітьми куди завгодно, на що для забезпеки вашого життя і волі видадуть вам прохідні Речі Посполитої листи. Коли ж ви зречетесь цієї ласки і вперто змагатиметеся в своїм божевіллі, то він не пожалує тоді ні вашого, ані дітей ваших життя і від Орлиного гнізда не лишить і каменя на камені. Речинець для розсуду і виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері.

Осаул Антін Корецький».

Далі, внизу, був ще припис, звернений особисто до Орисі: «Сестро моя, життя моє і ввесь світе мій, Орисю! Чому доля не дала Мені вмерти від руки твоєї? І щонайлютіша смерть була б мені в сто разів легша й миліша, ніж та ненависть, яку ти до мене маєш… і маєш справедливо. Ради моєї і твоєї матері, що передчасно загинули від руки катів, ради всього святого в світі дай мені можливість виправдався перед тобою: я не смерті боюся, а Лишень боюся невиправданим полягти у домовину. Я стоятиму нерухомо доти, доки ти не виставі білої корогви на башті і не впустиш мене хоча на годину повідати тобі мою щиросерду й передсмертну сповідь».

Лист затріпотів у руках Орисі, щось гаряче ворухнулося в серці сповнило відрадою груди і теплими самоцвітами зросило очі; вона відірвала той клаптик листа, де був припис до неї, і сховала його.(…)

Потім вона встала і звеліла скликати громаду на цвинтар, запросивши туди й отця Василя; на мурах же і баштах приказала поставити дітей.

Коли всі зібралися, Орися прочитала громаді листа Лянцкоронського і попросила всіх висловити свої думки про це на польовій раді.

Pages: 1 2

Збережи - » Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IX, X . З'явився готовий твір.

Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IX, X





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.