При веденні настання мотострілкова (танкова) рота (взвод) повинна бути готова переборювати водні перешкоди як на штатній бойовій техніці, так і з використанням табельних і місцевих переправних засобів, з яких обладнаються переправи. Їхнє вивчення є однієї зі складних завдань військової топографії у всіх видах сучасного бою, і особливо в настанні, тому що супротивник буде прагнути використовувати водні перешкоди для затримки наших підрозділів, зриву настання або зниження його темпів

Переправою називається ділянка водної перешкоди й прилягаючої до нього місцевості, обладнана для переправи підрозділів одним з можливих способів і забезпечений для цього необхідними засобами

Залежно від умов тактичної обстановки, характеру водної перешкоди, наявності переправних засобів підрозділи можуть переправлятися різними способами: десантом на бойових машинах піхоти, що плавають бронетранспортерах, самохідних переправних засобах інженерних військ і на місцевих переправних засобах; на поромах; по мостах; убрід; по льоду й під водою

Відповідно до цим основними видами переправ виявляють десантна, поромна, бруківка, убрід, під водою, а взимку - по льоду

2. Вивчення водних перешкод

Вивчення водних перешкод, як перешкоди полягає в оцінці її ширини, глибини, швидкості плину, ґрунту дна, характеру берегів і заплави, водного режиму, а також бродів, обмілин і островів. При цьому завжди враховують пору року й стан погоди, тому що в період паводка, при тривалих дощах, навмисному руйнуванні гребель або пуску води через шлюзи навіть невеликі водні перешкоди із широкими заболоченими заплавами стають труднопроходимими перешкодами. Незначна глибина затоплення заплави, грузлий ґрунт, а також пні, палі й інші перешкоди, сховані водою, утрудняють рух поромів, що плавають бойових машин, викликають необхідність детальної розвідки створів переправ,

При форсуванні водної перешкоди з ходу її завчасно вивчають по топографічних картах, аерофотоснимкам, спеціальним картам, лоцманським картам, лоціям, гідрографічним і гідрологічним описам і довідникам

Спочатку по топографічній карті вивчають загальний характер водної перешкоди і її долини й за допомогою аерофотоснимков уточнюють особливості місцевості. Потім переглядають матеріали описів і довідки про водну перешкоду

По топографічній карті визначають вигідні підступи до водної перешкоди й місця, зручні для переправи, прохідність, умови спостереження, маскувальні й захисні властивості прилягаючої до неї місцевості, основні характеристики водної перешкоди: ширину, глибину, швидкість плину й ґрунт дна

Ґрунт дна водної перешкоди визначається швидкістю плину й ґрунтом берегів

Таблиця 1

Швидкість плину, м/с Імовірний ґрунт дна Позначення на карті

0,1-0,25

0,25-0,5

0,5-1,0

1,0-1,5

Більше 1,5 Мул

Пісок дрібнозернистий

Пісок грубозернистий

Щільна глина, гравій

Галька, брили каменів В

П

П

Т

ДО

По топографічній карті також визначають характеристику мостів, гребель, ширину заплави, пересіченість і залесенность долини

Рис. Ділянка ріки Тиха

Наприклад, ріка Тиха (див. мал.) тече з півночі на південь зі швидкістю 0,3 м/с. Ширина її 40 м, глибина 2,1 м, ґрунт дна піщаний (дрібнозернистий пісок). Ширина долини ріки 1,7— 2 км. Правий берег крутої (до 10 е), висотою 40—50м, лівий— більше пологий, висотою до 100 м, крутістю 2—3°. Береги відкриті. Русло ріки звивисте. Заплава ріки заболочена з невеликими озерами. Болото прохідне, із чагарниковою й луговою рослинністю. Уздовж підстави правого схилу й через долину проходить по насипі висотою 2 м автомобільна дорога з покриттям (шосе), ширина покриття 8 м. Міст через ріку кам’яний, довжиною 70 м, шириною 8 м, вантажопідйомністю 40 т.

На підставі оцінки всіх цих даних можна зробити висновок, що при дощовій погоді й руйнуванні мосту ріка Тиха буде труднопреодолимим перешкодою

Докладний аналіз розподілу глибини в руслі ріки й визначення крутості підводної частини берегів роблять по лоцманських картах. Для сучасної плаваючої техніки крутість спусків у воду й виходів з води не повинна перевищувати 10—15°.

Дані про підводні перешкоди, швидкість плину, ґрунті дна й берегів водної перешкоди, її режимі й можливих змінах рівня в період форсування, беруть із річкових лоцій і гідрологічних описів, довідників

При вивченні водної перешкоди як джерела водопостачання оцінюють можливість її радіоактивного й хімічного зараження, що може відбутися в результаті безпосереднього поглинання водою радіоактивного пилу або викиду у водну перешкоду отруйних речовин супротивника, а також через припливи басейну водної перешкоди з районів ядерних ударів (застосування отруйних речовин). Концентрація радіоактивного зараження води швидко знижується за рахунок розсіювання, розпаду й випадання в осад заражених часток. Однак річкова вода використовується лише після радіометричного й хімічного контролю. Тому в сучасному бої водну перешкоду вивчають на всьому їхньому протязі нагору за течією від місця форсування. Таке вивчення виконують звичайно по карті масштабу 1:200 000.

Устаткування й зміст переправ може здійснюватися в різних умовах бойової обстановки, коли мотострілкова рота разом з іншими підрозділами батальйону висувається й форсує водну перешкоду в ході переслідування супротивника, що відходить; коли вона виходить до ріки одночасно з підходом із глибини резерву супротивника й переходом його до оборони, а також у випадку завчасної підготовки або оборони на водному рубежі

У всіх випадках успіх форсування ріки з ходу буде залежати від раптових і стрімких дій підрозділів, що перебувають в авангарді, які з виходом до ріки раптово для супротивника захоплюють протилежний берег і негайно розвивають настання в глибину його оборони

З одержанням від командира батальйону завдання на форсування й необхідний вихідних даних командир роти організує розвідку, що крім рішення звичайних завдань повинна встановити ширину, глибину, швидкість плину й характер дна перешкоди; ділянки, найбільш придатні для форсування на плаваючих машинах; наявність на берегах загороджень супротивника

Для ведення розвідки командир роти, як правило, висилає бойовий розвідувальний дозор, до складу якого крім мотострілкового взводу (відділення) включаються й сапери. При веденні розвідки, насамперед потрібно перевірити: чи не заміновані підступи до водної перешкоди, а потім місце, обране для пристрою переправи

Перевіряють водну перешкоду й місцевість у районі переправи на наявність хв і роблять роботи з їхнього розмінування, як правило, додані сапери. Може бути притягнутий до виконання цього завдання й особовий склад позаштатного саперного відділення роти

Не виключене, що форсування ріки з ходу може здійснюватися ротою (взводом) на тих ділянках, де супротивник найменше очікує нашого настання. Найчастіше це будуть ділянки ріки, менш доступні для її подолання (стрімчасті береги, заболочені заплави, порізані старицами й осушувальними каналами, дамбами й т.п.). У цих умовах роті будуть потрібні значні сили й інженерні засоби для встаткування колонних шляхів, що зв’язують існуючу дорогу з ділянкою форсування

Мотострілкова рота, що діє в першому ешелоні батальйону (головній похідній заставі), звичайно висувається до водної перешкоди по одному шляху, що надалі розгалужується до переправи, оборудуемой на ділянці форсування

Якщо підготовляється місце для запасної переправи, то при наявності сил і часу позначаються шляхи й до цієї переправи

Pages: 1 2 3

Збережи - » Способи переправи підрозділів і види переправ . З'явився готовий твір.