Спілкування – це наука чи мистецтво?

Твір у публіцистичному стилі мовлення. Гадаю, що кожен на питання: чи вмію я спілкуватися, — відповість так: «Скільки живе людина, стільки вона вчиться». Знань ніколи не буває багато. А знання мовного етикету характеризують загальний рівень інтелекту й кулі, тури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджені, мовознавцями, психологами, вченими різних наук. Чому ж цьому питанню на дається так багато уваги? Спілкуватися можна «грамотно» й «безграмотно». Партнерів по спілкуванню можна перетворити на недругів, а можна — на прихильників. Ваша манера спілкування — це те, що стоїть між вами й іншою людиною. Іноді це стіна, яка вас розділяє. Якщо ви самі хочете, щоб існувала ця стіна, — ваше право. А якщо не хочете? Але вона все-таки виникає? Чи вмієте ви так привітатися з людиною чи про щось запитати, щоб їй приємно було відповісти вам? Чи здатні ви викликати інтерес і почуття довіри?

Якщо з вами грубі — чи знаходите ви відповідну реакцію, крім власної грубості?

У спілкуванні людина, насамперед, повинна вміти скинути маску. Адже ми звикли соромитися відкрито висловлювати свої почуття. У нас є завчені маски — шаблони зовнішньої поведінки. Вони слугують захистом від надмірної допитливості й нескромності інших, захистом від можливих глузувань, «шпичок» та «укусів». Ми всі маємо навчитись відвертості. Це не означає демонструвати інтимні сторони свого життя. Не можна вимагати й від іншого, щоб він постійно «розкривався». Все просто: треба активно, виразно виявляти свої почуття. Треба бути безпосереднім і не боятися, що за це покарають.

Хочеться порадити своїм ровесникам намагатися, щоб спілкування для них було приємним і корисним. Як кажуть, треба вміти допомагати людям словом і ділом.

Пам’ятайте, що завжди необхідно бути уважним, ввічливим і доброзичливим при спілкуванні, поважати співрозмовника, уважно його слухати. Відомо, що найкращий співрозмовник той, хто більше слухає, а менше говорить. Неввічливо багато говорити про себе, перебивати співрозмовника.

Іноді дратує, коли людина розмовляє без потреби голосно, вживає грубі слова. А як важливо відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Отже, спілкування — це наука і мистецтво. Деякі поради майбутньому оратору. Усім відомо, що ораторів на світі менше, ніж поетів. У чому ж полягає секрет мистецтва красномовства?

Один із відомих ораторів Цицерон відзначав: «Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження». Ораторство користується всіма перевагами поезії, а часто й споріднене з нею. Промовець зобов’язаний чітко визначити тему, ідею виступу, підібрати відповідні засоби мовлення. Основна формула ораторства окреслюється так; «про цю + що + як + навіщо». Оратор мусить зацікавити слухачів, створивши цілісний психологічний портрет аудиторії, тримати її постійно в емоційному напруженні. Адже без людських емоцій не може бути ніякого пошуку істини.

Не менш важливим є вміння працювати з фактами та аргументами, а також нити візувати розумову діяльність співрозмовника, тобто створити атмосферу емоційної співтворчості. Ф. Ларошфуко повчав: «Справжнє красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба».

Треба прагнути, щоб протягом виступу аудиторія слухала й подумки вела діа-ііог. Оратор, виступаючи, має поводитися із слухачами, як з рівними. Привертає уіті у й надає виступу образності, яскравості цитування, бо «дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення» (Монтень).

Важливою умовою сприйняття оратора є і його мовлення, що передбачає вирішення думки в дієвій словесній формі. Основні показники правильного мов-ипіня — виразність, точність, стислість, доцільність. Публіка не завжди помічає, пні говорять, але тонко підмічає, як говорять. У світовій практиці красномовства можна знайти доречне використання іронії та фразеології, патетично-ідейне фрази й обурливо-саркастичне її забарвлення.

Ораторство — це важлива і складна наука, але той, хто опанує її, відчуватиме впевненим і щасливим. Тим, хто прагне пізнати всі тонкощі красномовства, мічеться висловити побажання словами нашого великого оратора Феофана Проповича: «Молоді оратори! Вступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі настільки корисна, що її жить викладати не лише для вашого добра, а й на благо Батьківщини!»

Збережи - » Спілкування – це наука чи мистецтво? . З'явився готовий твір.

Спілкування – це наука чи мистецтво?





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.