СОЛДАТСЬКІ БУДНІ Але покуда подих у запасі, Користі немає про смертну годину. У борошнах твердий і в горі гордий, Теркин живий і весел, чорт! А. Твардовский Олександр Трифонович Твардовский прийшов у більшу літературу в тридцяті роки. Складні й судьбоносные для Росії, вони з’явилися роками становлення поета. Олександр Трифонович завжди був плоть від плоті свого народу, жив його інтересами. Під час Великої Вітчизняної війни поет створює добуток «Василь Теркин» (книгу про бійця) - правдивий поетичний літопис війни

Ця геніальна поема повністю враховувала специфіку читачів - бійців Червоної Армії. Кожна глава, з яких складається поема, є закінченим епізодом війни. Як клаптева ковдра, витканий добуток з яскравих і оповідань, що запам’ятовуються, про війну: переправі через ріку, знищенні літака, привалі на дорозі, зустрічі двох солдатів різних поколінь. І скрізь Теркин виявляється героєм, що виручає своїх товаришів, що беруть на себе саме складне й небезпечне завдання

И, у заберегав кірку Крижану обламавши, Він як він, Василь Теркин, Устав живий,- добрався вплав… Теркину по плечу будь-яка справа. Його не страшить крижана вода, він готовий повернутися до своїм хлопцям, і тільки наказ полковника зупиняє бійця

Доповів за формою, немов Негайно плисти йому назад - Молодець,- сказав полковник,- Молодець! Спасибі, брат… Жартами й примовками підтримує Василь бійців. На душі в нього важко (рідна Смоленщина в окупації), але навколишні этого не зауважують: перед ними баляндрасник і веселун, що завжди знаходить потрібне слово, щоб підтримувати дух воїнів, адже вони вершать велику справу - рятують мир від фашизму. Немає дороги, немає права Побувати в рідному селі

Страшний бій іде, кривавий, Смертний бій не заради слави, Заради життя на землі. Дивно органічно зливаються в поемі оповідання про солдатські будні й жарт, така необхідна в смертельній небезпеці. Поему друкували у фронтових газетах, і вона стала улюбленим читанням солдатів. Вона вчила їх воювати й жити Алл С о ч. Р У на війні, облаштовуючи свій побут, пристосовуючись до нових умов. Як би не була важка війна, вона не могла тримати людей у вічній напрузі

Час від часу необхідно було розслаблюватися, скидати із себе вантаж турбот, просто повеселитися й потанцювати, погрітися на морозі. Обігрітися, поштовхатися До гармоніста всі йдуть. Обступають

- Стійте братики, Дайте на руки подути. Хоч би що хлопцям цим, З місця - у воду й у вогонь, Усе, що може бути на світі, Хоч би що - гуде гармонь. Усякі випадкові зустрічі відбуваються на війні, і завжди Василь Теркин проявляє кмітливість, вправність і діловитість: може легко знайти прихований господаркою шкалик, посмажити сало, виправити годинники. Недарма дід-солдатів з гордістю зауважує: …

Тоді ти - воїн, Міркувати із мною гідний. Ти - солдат, хоча й млад, А солдат солдатові - брат. Тільки людина, що прекрасно знає фронтову обстановку; живучий серед солдатів, міг написати поему, що бере за душу, правдиво й без прикрас рассказывающую про війну, її важких і кривавих буднях. Удалечині виник невиразний,…

Звук той самий, при якому В прифронтовій смузі Спочатку всі шофери Розбігалися від шосе. На одній осоружній ноті Ниє, виє, як у трубі. І бігти при всьому полюванні Не покладене тобі…

Чесний, відважний і сумлінний художник, А. Т. Твардовский пройшов військовим кореспондентом важкі фронтові дороги, не раз побував під обстрілами й бомбуваннями, і не тільки цей досвід, але й величезний талант допоміг авторові створити народну поему, близьку мільйонам читачів