Характерною особливістю «Слова про рідну матір», як ми вже бачили, є ідейно-художнє багатство, різноманітність художніх засобів. Ніжну і глибоку любов до рідної землі поет передає за допомогою слов’янізму благословен, повторюючи його на початку семи строф. Великого ефекту поет досягав майстерним поєднанням різних стилістичних фігур (анафори і риторичних запитань та окликів).

Наведемо один приклад:

• Хто золоту порве струну, Коли у гуслях - дух Боянів, Хто димний запах полину Роздавить мороком туманів, Хто чорну витеше труну На красний Київ наш і Канів?
• Майстерним зіставленням контрастних понять: «Чи совам зборкати орла? Чи правду кривді подолати?» - Рильський утверджує ту ж ідею - безсмертя і нездоланність Радянської України.

Чимало образних висловів у поемі фольклорного походження. Такими є короткі форми прикметників (що виступають часто як означення): «благословен той день і час», «зелен сад», «хто властен виплескати море»; народнопісенні тавтологічні вислови:. злото-серебро, роси-сльози, муки-діла, рута-м’ята. Фольклорне походження мають і образи-символи тихі еоди, ясні зорі, рясні виногради, що змальовують красу рідної природи, багатство української землі, любов до Вітчизни.