Я вважаю, що сім’я має надзвичайно важливе, навіть незамінне значення для людини. Так, у ній лю­дина живе в оточенні найрідніших людей, які можуть і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, і допомогти знайти свій шлях у житті. Ніхто й ніщо не може замі­нити ні батька, ні матері, ні їхньої безмежної любові, теплоти, добра. Учені стверджують, що тільки в сім’ї може вирости здорова, добра, розумна, щаслива лю­дина. Щоправда, сім’ї бувають різними: повними, не­повними, багатодітними, бездітними, щасливими, нещасливими. Згадаймо хоча б сім’ю Омелька Кайдаша з пові­сті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Ви­сміювання негативних рис характеру Кайдашів, їхніх учинків, що принижували гідність людини, боротьба за «моє» і «твоє» — мета повісті. Зазвичай вислів «кайдашеві звички вживають у значенні тих негатив­них рис характеру людини, які, на жаль, передали їй батьки. Проте, на мою думку, якою буде наша сім’я — значною мірою залежить і від нас самих, насамперед від наших знань про сім’ю та від бажання будувати сімейні стосунки на засадах взаєморозуміння, любові, злагоди й добра. Видатний наш співвітчизник І. Котляревський писав: «Де згода в сімействі, там мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона». Звичайно, й удома не завжди буває свято. Але якщо кожен член сім’ї робить усе можливе для того, щоб налагодити свої взаємини з іншими членами сім’ї, то наш дім стане нашою фортецею. (208 слів)