У російській мові є два різних слова лист. Ці слова - омоніми: їхня зовнішня форма збігається (пишуться й вимовляються вони однаково), а значення різні. Якщо перевести їх на інші мови, омонімія нерідко зникає. Англійське letter, французьке lettre або німецьке Brief - це поштовий лист, а слова writing, ecriture і Schrift у тих же мовах - це писемність. Що взагалі значить слово писати? Історія слів зі значенням ‘писати’ у різних мовах показує, як люди розуміли цю дію раніше, із чим його порівнювали, до чого зводили

Виразити це значення в мовах можна різними по походженню дієсловами, але їх «біографії» часто виявляються схожими. Так, російське дієслово писати спочатку пов’язаний з кольорами й малюванням кистю (ця ідея збереглася в однокорінному слові живопис) і є родичем латинського pingere ‘малювати кистю’. По походженню він пов’язаний з іншим російським словом строкатий ‘кольоровий’, ‘багатобарвний’. Те ж саме можна сказати про його родичів у слов’янських мовах, у литовському цей же корінь зв’язаний не просто з кольорами, а з кольорами сажі, тобто із чорним (відповідне дієслово означає ‘малювати’, ‘креслити вугіллям’). Готське дієслово me:ljan ‘писати’ споконвічно мав таке ж значення (його близький родич - німецьке male ‘малювати’). Латинське scribere ‘писати’ і родинні йому німецьке schreiben, англійське to inscribe з тим же значенням спочатку значили ‘вирізати’ (звідси, до речі, і російське слово манускрипт, запозичене з латині, де воно означало ‘рукопис’). Більше розповсюджений в англійській мові дієслово to write ‘писати’ відповідає древнескандинавскому ri:ta ‘вирізати (руні)’ і сучасн німецькому ritzen ‘дряпати’. Давньогрецьке grapho ‘пишу’ (звідси росіяни слова графіка, орфографія) - означало також ‘висікаю’ (його родич - німецьке дієслово kerben ‘робити карбу’). Отже, дієслова зі значенням ‘писати’, як правило, сходять до до корінь або зі значенням ‘вирізати’, або зі значенням ‘красити’, ‘робити пестрим’.

И дійсно, письмові знаки звичайно креслять (малюють), або вирізують (видряпують). Звичайно, у наші дні друкарські машинки, а потім комп’ютери змінили процес листа. Однак лист однаково пов’язане з якою-небудь поверхнею й виділеними на ній знаками. Давньогрецький історик Геродот (V в. н.е.) розповідав, що коли могутній і непереможний перський цар Дарій I вів проти кочівників скіфів війну, що «затягалася й кінця їй не було видно», скіфські царі відправили до Дарія вісника сдарами.

Це були птах, миша, жаба й п’ять стріл. Перси запитали посланця, що означають ці підношення, але той відповів, що йому наказане тільки вручити дарунки і якомога швидше вертатися. Персам стояло самим зрозуміти значення цих дарунків… Перси зібрали раду. Дарій думав, що скіфи віддають себе в його владу й тому принесли йому в знак покірності землю й воду, тому що миша живе в землі, жаба живе у воді, птах, швидка як кінь, - знак втечі, а стріли означають, що скіфи відмовляються від опору. Один з мудрих чоловіків, що супроводжували царя, з ним не погодився. Він витлумачив послання скіфів зовсім інакше: «Якщо ви, перси, як птаха, не полетите в небо, або, як миші, не зариєтеся в землю, або, як жаби, не поскакаєте в болото, то не повернетеся назад, уражені цими стрілами». Подальші події показали, що прав був саме цей мудрець: самовпевнений цар Дарій зазнав поразки від скіфів. Оповідання Геродота доносить до нас відомість не тільки про одній з історичних подій, але й про найдавнішого предка писемності

Дарунки скіфів були своєрідним способом передачі інформації, що учені називають предметним листом. Колись, принаймні 10 тис. років тому, з його й почалася історія писемності. Однак чи можна читати послання скіфських царів листом? І де взагалі проходить границя між теперішньою писемністю і її далекими предками?