Що несуть Воланд і його супутники миру, зло або добро?

Що несуть Воланд і його супутники миру, зло або добро? I. Добро й зло в романі врівноважене Воландом і його супутниками II. Воланд дзеркало, у якому відбиваються вчинки людей 1. Воланд і його звита засіб Б. Для критики й осміяння радянських обивателів 2. Воланд суддя Майстрові й Маргариті 3. Воланд сторонній спостерігач у романі про Понтія Пілаті III. Боротьба добра й зла вічна проблема. Добро й зло поняття вічний і нероздільні, і поки живий дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним. Таку боротьбу представив нам М. А.Булгаков у романі “Майстер і Маргарита”, хоча, як мені здається, не можна виділити чітких ліній добра й зла, але в цілому добуток носить жорстко критичний характер. Причому перед читачем проходять два романи: один роман “Про Понтія Пілаті”, інший роман про “Майстра й Маргариту”, пов’язаний з життям Москви двадцятих років ХХ століття. Обидва романи сходяться в одній усі права захищені 2001-2005 крапці це позиція Воланда і його супутників, обидва романи об’єднані однією ідеєю пошуками істини й боротьби за неї. Герої, описані в обох романах, різні, але вони зв’язані однією суттю

Ворожнеча, недовіра до інакомислячих людей, заздрість царюють у світі, що оточує Майстра й Иешуа. Їх оголюють перед нами Воланд (сатана) і його звитий. Булгаков наділяє Воланда широкими повноваженнями: протягом усього роману він судить, вирішує долю, вирішує життя або смерть і здійснює відплату, роздаючи всім по заслугах: “Не по разому, не по правильності вибору умственности, а на вибір серця, по вірі!”. За свої чотириденні гастролі в Москві Воланд, кіт Бегемот, Коровьев, Азазелла й Гелла вивертають навиворіт діячів окололитературной і околотеатральной середовища, чиновників і обивателів

Воланд визначає “хто є хто”: Степу Лиходіїв ледар, розпусник, п’яниця; Никонор Іванович Босий хабарник; Фокін злодій; Барон Майгель донощик; поет Рюхин закоренілий лицемір. А на сеансі чорної магії в театрі вар’єте Воланд у прямому й у переносному значенні “роздягає” деяких громадянок, і зі смутком містить: “Вони люди як люди, звичайні, у загальному нагадують колишніх”. Але вічне прагнення людей до добра неодолимо.

Кожне покоління людей зобов’язане знову вирішити моральні проблеми. Одних людей відвідує миттєве осяяння, прозріння, що повинне штовхнути людини до самовдосконалення. Рюхин, усвідомлює свою бездарність, і тим самим платить по рахунках. Інші ніколи. Для Берліоза, начитаного, але безсовісного глави Массолита, не важливо, був або не був Ісус, а важливо те, що заперечуючи його, він може дозволити собі все. Але відплата наздоганяє Берліоза він гине під колісьми трамвая

Майстри Булгаков ставить в іншу філософську позицію: не всі люди можуть стати добрими й що їм треба прощати образи. Майстер написав роман про Ісус Христі. Але такий герой не потрібний Массолиту, де приймають вірші про “здійміться” і “розвийтеся”. Зграя “літературних” критиків накинулася на Майстра. Він так само, як Иешуа, повинен заплатити за право проголосити свою істину

Божевільний будинок от де знаходять притулок пророки. Добро не повинне бути покаране, Воланд повертає Майстрові рукопис, спалений їм у мінуту слабості. Любов у Булгакова все викупає й все прощає. Любов Майстра й Маргарити незвичайна. Ми звикли ставитися до любові, як до позитивної якості, однак Булгаков, зв’язуючи Маргариту зі зрадою чоловікові, а також зі сверхположительными емоціями, що виникають у ній із придбанням демонічної сили, поставив під сумнів це думка

Маргарита зухвала, груба жінка, що любить владу. З іншої ж сторони Маргарита в ім’я Майстра готова на все, що досить облагороджує її характер і поводження. Майстер і Маргарита проведуть якийсь час в Аду, думаючи над тим, як вони прожили життя, а далі наступить осяяння, що поведе їх до світла, про яке говорив Левий Матвій, а значить і до вічного духовного звільнення. Паралельно подіям, що відбуваються в Москві, Булгаков показав події в Ершалаиме, описані в романі Майстри. Тут Воланд є присутнім як сторонній спостерігач, не будучи злом або добром, а як дзеркало, у якому відбивається історія

Добро й зло неоднозначні відносно Римського прокуратора Понтія Пілата до злиденного філософа Иешуа. Всі діалоги Понтія Пілата й Иешуи знову й знову вертаються до питання про моральність добра й аморальності зла. У душі Понтій Пілат згодне з Иешуа й дає Иешуе шанс на волю, пропонуючи оголосити його божевільним. Иешуа відмовляється. Понтій Пілат наказує стратити Иешуа.

При розп’ятті Иешуа в Понтія Пілата відбувається затемнення розуму. І знову кожному віддало по заслугах: Пілат духовно впав, Иешуа піднявся. Я думаю, що роман М. А.Булгакова “Майстер і Маргарита” не можна назвати ні романом минулого, ні романом майбутнього, тому що проблеми добра й зла, волі й несвободи людського духу актуальні для кожної епохи

Збережи - » Що несуть Воланд і його супутники миру, зло або добро? . З'явився готовий твір.

Що несуть Воланд і його супутники миру, зло або добро?





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.