Що мені дорого в лірику А. С. Пушкіна

Що мені дорого в лірику А. С. Пушкіна Пушкін для мене не застиглий еталон, не догма, це й життя, і сльози, і любов – цілий мир, багатства якого невичерпні. С. Гейченко Ще й ще раз звертаюся до творчості Пушкіна, перечитую незабутні вірші великого поета. Художній мир Пушкіна, часто незбагненний по об’ємності, при видимій структурній простоті те саме що природний мир природи. Усе тут взаємозалежно й відповідно до: однаково гармонійно сусідять другу іншому подібні й контрастні відтінки почуттів, страстей, думок, ситуацій, подібно тому, як у тому самому пейзажі органічно сполучаються подібні й контрастні відтінки кольору. Уважаю, що той, хто позбавлений відчуття пушкінського миру, настільки збитковий духовно, як і той, хто чому-або позбавлений почуття рідної природи

Поет учить почувати захід і смак поезії природи, поезії рідного російського народу: “Там росіянин дух… там Руссю пахне”. Добрий і розумний, Пушкін нагадує про великі багатства росіянці душі, про її волелюбність, шляхетність, про мужню боротьбу за щастя, мир і справедливість. Все це знаходиш у пушкінських віршах, якщо замислюєшся над тим, які думки й ” (”Я пам’ятаю дивовижне мгновенье”). Це шедевр світової любовної лірики. У ньому у високому ступені поэтично й щиро виражена любов

Це почуття повно високої краси, гуманності, шляхетності. Хвилює в поезії Пушкіна і його постійна турбота про те, що потрібно жити так, щоб нащадкам було що згадати. Пройде він повз вас у мороці ночі И про мене згадає. Треба думати не тільки про себе, затверджує поет, але й про інших, про идущих на зміну

Треба, як говорять, “залишити по собі гарну пам’ять”. Ця думка звучить у вірші “Знову я відвідав” (1835 р.). Близькі до цих думок і вірші з елегії ” чиБроджу я уздовж вулиць шумних”: …Я говорю: промчаться роки, И скільки тут ні видно нас, Ми все зійдемо під вічні зводи – И чий-нибудь вуж близький година. … И нехай у гробового входу Младая буде життя грати… Автор підводить до думки про необхідність доброго, діючого зв’язку між поколіннями, про те, щоб жити для майбутнього, а не тільки для себе. Прекрасний у поезії Пушкіна й образ поета

Це мудрий гуманіст, що роздумує над ходом часу, що розуміє закономірність що відбувається, любляче життя й людей, у самому сумі, що прийшов до світлого погляду на майбутнє. “Загальний колорит поезії Пушкіна, і особливо ліричної, – внутрішня краса людини й що плекає душу гуманність”, – писав В. Г. Бєлінський. Поезія Пушкіна – це невичерпне джерело, що, як у казці, напуває “живою водою” усіх, хто доторкається до нього. Крім радості спілкування з людиною глибокого розуму й “палкого, шляхетного серця, вона дарує нам “нез’ясовані наслажденья”, виховує в нас “почуття добрі”, учить любити й розуміти “геній чистої краси”.

Вірші Пушкіна – це й живопис, і музика. Вони супроводжують нас із самого раннього дитинства. І щораз, вертаючись до них, знаходиш у них щось нове. Я повністю згодна з Володимиром Гоцуленко, що у книзі “Тропа до Пушкіна” говорив: И пушкінським віршам звучати на світі білому, Покуда в нас самих, як радісна звістка, Живуть всупереч лихам, Що Трапляються, надія й любов, достоїнство й честь

И якщо можна жити з оглядкою, інакше, піклуючись лише про те, щоб дати душі спокій, – скажіть, отчого украдкою ми плачемо над пушкінським рядком, над пушкінським рядком?

Збережи - » Що мені дорого в лірику А. С. Пушкіна . З'явився готовий твір.

Що мені дорого в лірику А. С. Пушкіна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.