Щира краса людини ( твір-міркування)

Думаю, що багато кому приємно дивитися на симпатичну дівочу особу з обкладинки глянсового журналу, на милу дитину, на елегантного чоловіка. Ми любуємося гарними людьми. Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменній казці «Маленький принц» сказав: «Саме головне – те, чого очами не побачиш». Що це – «те»? Що є найголовнішим у нас, чого ми не бачимо? Душу? Щира краса людини насправді непомітна. Але якось же вона показується.У милосерді, чуйності, здатності любити… Згадаємо добре чудовиська, якого Настенька полюбила саме за красу душі. Образ дзвонаря Квазімодо з «Собору Паризької Богоматері» Гюго, під зовнішністю якого виявилися світлі почуття. Але некрасивим видом набагато важче зберегти щиру красу, чим звичайним людям. Саме обділені Богом фізично, вони нерідко бувають озлоблені на увесь світ. Якою же красою душі треба володіти, щоб не образитися при таких обставинах на всі?

Один раз я прочитала в якійсь газеті історію дівчини, прикутої до інвалідного візка. Ця дівчина вийшла заміж і, за її словами, зовсім щаслива. Бабусі біля під’їзду, звичайно, розпускали плітки: « Дівчисько-Це – інвалід і раптом – весілля! Ну яка дружина з каліки?» Не знали бабусі, що дівчина не звичайна, а «чудова» – так називає її чоловік. Не знали вони й того що в молодої подружньої пари багато друзів, які приходять у їхній будинок, щоб поспілкуватися із завжди веселою й привітною господаркою. І для них не існує інвалідного візка, вони її просто не зауважують…

Краса внутрішня непомітна, вона відбивається у вчинках людини, – у його душі. Це гармонія із самим собою й навколишнім світлом. Вона руйнує стіну непорозуміння, зла, ненависті. Вона зігріває всіх, хто перебуває поруч із людиною, що вона випромінювати. Чи знає хто-небудь, звідки береться ця щиросердечна й краса? І звідки береться щиросердечне каліцтво? Мені здається, що із цим народжуються.

Жаль тільки, що людей, гарних щирою красою, так мало. Але вони є й це вселяє оптимізм. Напевно, той, хто не оцінить цю красу, не оцінить уже нічого в людині, навіть привабливу зовнішність…

И я впевнена, що щира щиросердечна краса – це та сама краса, що врятує мир

Буває, що людина, що почув або прочитав про те, що в якімсь морі велика нафтова пляма, подумає: «А, мене це не стосується. І так турбот повно!» Ця ж сама людина вихідного дня йде зі своєю сім’єю в ліс – відпочити на природі. Ідучи, залишає після себе купу сміття й незгасле багаття. Ну й що? Адже до величезної кількості нафти в море йому байдуже…

Тому, що наша планета переживає екологічну кризу, я, звичайно, співчуваю

Як і більшість людей, не замислювалася над цим. Вирубують лісу? Ну й

що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо! Забруднюються ріки? Я плаваю

у басейні й п’ю мінеральну воду. Винищуються тварини? А мій кіт Маркіз живий здоровий

Якось, відпочиваючи влітку на дачі, я пішла купатися в ставку – басейнів в

у селищі немає. Ледь увійшла у воду, як відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула ногу. Ну, так і є, чимсь порізалася. Я кульгала кілька днів і думала: «Ну хто кинув у воду іржаву железяку? Кому таке спало на думку?» Потім зрозуміла, що таке спало на думку такій же людині, як і я

Людині, що вважала, начебто екологія – це щось таке, що його не стосується. Виходить, це стосується всіх

Чому ми не звертаємо увагу на те, що діється навколо нас? Чому не рятуємо «будинок» – нашу Землю? Чому не поважаємо природу, що береже нас?

Хоча, звичайно, зараз багато говорять про необхідність оберігати й захищати навколишнє середовище. Або не пізно? Хочеться вірити, що немає.

Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може вибухнути – ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не землетрус і не глобальне потепління, а ми – люди. Кимсь керує спрага наживи, хтось просто сповідає філософію «пофигизма». Намагаються щось зробити «зелені», але їм мало поки що вдається

Я розумію, всі заводи з їхніми трубами, які димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшиш. Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від «кока-коли» і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно гасити багаття – це вже буде добре.

Збережи - » Щира краса людини ( твір-міркування) . З'явився готовий твір.

Щира краса людини ( твір-міркування)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.