Середовища: повітряна, водна, кліматична | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Середовища: повітряна, водна, кліматична

Повітряне середовище може бути зовнішньої, у якій більшість людей проводять меншу частину часу (до 10-15 %) , внутрішньої виробничої (у ній людина проводить до 25-30 % свого часу) і внутрішньою жилою, де люди перебувають більшу частину часу (до 60-70 % і більше) . У відповідності згодом, що проводять люди у внутрішніх житлових, виробничих і зовнішньої повітряної сферах, її стану (якості) повинне приділятися особливу увагу. Із цього не треба, звичайно, що можна недооцінювати стан зовнішнього повітряного середовища, тому що вона, зокрема, підтримує внутрішню житлову й виробничу повітряну середовища

Зовнішнє повітря в поверхні землі містить по обсязі: 78,08 % азоту; 20,95 % кисню; 0,94 % інертних газів і 0,03 % вуглекислого газу. На висоті 5 км зміст кисню залишається тим же, а азоту збільшується до 78,89 %. Часто повітря в поверхні землі має різні домішки, особливо в містах: там він містить більше 40 інгредієнтів, далеких природному повітряному середовищу. Внутрішнє повітря в житлах, як правило, має підвищений зміст вуглекислого газу, а внутрішнє повітря виробничих приміщень звичайно містить домішки, характер яких визначається технологією виробництва

Серед газів виділяється водяна пара, що попадає в атмосферу в результаті випарів із Землі. Більша його частина(90 %) зосереджена в самому нижньому пятикилометровом шарі атмосфери, з висотою його кількість дуже швидко зменшується

Справа в тому, що кількість водяної пари залежить від температури повітря: чим вона нижче, тим пари менше, а з висотою температура повітря знижується

Коли кількість водяної пари при даній температурі досягає максимуму, вона насичує простір. Наприклад, при +30 у кубометрі повітря може перебувати максимум 30 г водяної пари, а при -30 усього лише 0,3р. Не насичений водяною парою повітря може стати насиченим, якщо його остудити

Якщо кількість пари досягає при даній температурі, то при подальшому охолодженні повітря пара перетворюється в маленькі крапельки води, тобто конденсується. Так утворяться хмари: при висхідному русі повітря розширюється й прохолоджується, а водяна пара, що втримується в ньому, конденсується

Атмосфера містить багато пилу, що попадає туди з поверхні Землі й частково з космосу. При сильних хвилюваннях вітри підхоплюють водяні бризи з морів і океанів. Так попадають в атмосферу з води частки солі. У результаті виверження вулканів, лісових пожеж, роботи промислових об’єктів і т.д. повітря забруднюється продуктами неповного згоряння. Найбільше пилу й інших домішок у приземному шарі повітря. Навіть після дощу в 1 див утримується близько 30 тис. порошин, а в суху погоду їх у суху погоду їх у кілька разів більше

Всі ці дрібні домішки впливають на колір неба

Молекули газів розсіюють короткохвильову частину спектра сонячного променя, тобто фіолетові й сині промені. Тому вдень небо блакитного кольору. А частки домішок, які значно крупней молекул газів, розсіюють світлові промені майже всіх довжин хвиль. Тому, коли повітря запилене або в ньому втримуються крапельки води, небо стає белесоватим. На більших висотах небо темно^-фіолетове й навіть чорне

У результаті фотосинтезу, що відбувається на Землі, рослинність щорічно утворить 100 млрд. т. органічних речовин (біля половини доводиться на частку морів і океанів) , засвоюючи при цьому близько 200 млрд. т. вуглекислого газу й виділяючи в зовнішнє середовище близько 145 млрд. т. вільного кисню, думають, що завдяки фотосинтезу утвориться весь кисень атмосфери. Про роль у цьому круговороті зелених насаджень говорять наступні дані: 1 га зелених насаджень у середньому за 1 годину очищає повітря від 8 кг вуглекислого газу (виділюваного за цей час при подиху 200 чоловік) . Доросле дерево за добу виділяє 180 літрів кисню, а зап’ять місяців (із травня по вересень) воно поглинає близько 44 кг вуглекислого газу

Кількість виділюваного кисню й вуглекислого газу, що поглинається, залежить від віку зелених насаджень, видового складу, щільності посадки й інших факторів

Не менше значення мають і морські рослини, —іфітопланктон(в основному водорості й бактерії) , що вивільняють шляхом фотосинтезу кисень

ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Водне середовище включає поверхневі й підземні води

Поверхневі води в основному зосереджені в океані, змістом 1 млрд. 375 млн. кубічних кілометрів - близько 98 % всієї води на Землі. Поверхня океану (акваторія) становить 361 млн. квадратних кілометрів. Вона приблизно в 2,4 рази більше площі суши-території, що займає 149 млн. квадратних кілометрів. Вода в океані солона, причому більша її частина (більше 1 млрд. кубічних кілометрів) зберігає постійну солоність близько 3,5 % і температуру, приблизно рівну 3,7`С. Помітні розходження в солоності й температурі спостерігаються майже винятково в поверхневому шарі води, а також в окраїнні й особливо в средиземних морях. Зміст розчиненого кисню у воді істотно зменшується на глибині 50-60 метрів

Підземні води бувають солоними, соленоватими (меншої солоності) і прісними; існуючі геотермальні води мають підвищену температуру(більше 30′З)

Для виробничої діяльності людства і його господарсько-побутових потреб потрібна прісна вода, кількість якої становить усього лише 2,7 % загального обсягу води на Землі, причому дуже мала її частка (усього 0,36 %) є в легкодоступні для видобутку місцях. Більша частина прісної води втримується в снігах і прісноводних айсбергах, що перебувають у районах в основному Південного полярного кола

Річний світовий річковий стік прісної води становить 37,3 тис. кубічних кілометрів. Крім того, може використовуватися частина підземних вод, рівна 13 тис. кубічним кілометрам. На жаль, більша частина річкового стоку в Росії, складова близько 5000 кубічних кілометрів, доводиться на малородючі й малозаселені північні території

При відсутності прісної води використовують солону поверхневу або підземну воду, роблячи її опріснення або гіперфільтрацію: пропускають під більшим перепадом тисків через полімерні мембрани з мікроскопічними отворами, що затримують молекули солі. Обоє ці процесу досить енергоємні, тому становить інтерес речення, що складається у використанні як джерело прісної води прісноводних айсбергів (або їхньої частини), які із цією метою буксирують приводі до берегів, що не мають прісної води, де організують їхнє танення. По попередніх розрахунках розроблювачів цього речення, одержання прісної води буде приблизно вдвічі менш енергоємні в порівнянні з опрісненням і гіперфільтрацією

Важливою обставиною, властивому водному середовищу, є те, що через неї в основному передаються інфекційні захворювання (приблизно 80 % всіх захворювань) . Втім, деякі з них, наприклад, коклюш, ветрянка, туберкульоз, передаються й через повітряне середовище. З метою боротьби з поширенням захворювань через водну средувсемирная організація охорони здоров’я (ВІЗ) оголосила поточне десятиліття десятиліттям питної води

ВОДНИЙ БАЛАНС ЗЕМЛІ

Щоб представити, скільки води бере участь у круговороті, охарактеризуємо різні частини гідросфери. Більше 94 % її становить Світовий океан. Інша частина(4 %) -підземні води. При цьому варто врахувати, що більша їхня частина ставиться до глибинних розсолів, а прісні води становлять 1/15 частку. Значний також обсяг льоду полярних льодовиків: з перерахуванням на воду він досягає 24 млн. км., або 1,6 % обсягу гідросфери. Озерної води в 100 разів менше - 230 тис. км., а в руслах рік утримується всього лише 1200 км. води, або 0,0001 % всієї гідросфери. Однак, незважаючи на малий обсяг води, ріки грають дуже більшу роль: вони, як і підземні води, задовольняють значну частину потреб населення, промисловості й зрошуваного землеробства

Води на Землі досить багато. Гідросфера становить близько 1/4180 частини всієї маси нашої планети. Однак на частку прісних вод, крім води, сковану в полярних льодовиках, доводиться не набагато більше 2 млн. км, або тільки 0,15 % усього обсягу гідросфери

КЛІМАТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Pages: 1 2

Збережи - » Середовища: повітряна, водна, кліматична . З'явився готовий твір.

Середовища: повітряна, водна, кліматична





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.