Серебряноборское досвідчене лісництво загальною площею 2826 га розташовано в колишньому Кунцевском районі Московської області. Нині воно включено великою своєю частиною в район м. Москви Територія лісництва, розташована в долині р. Москви й на прилежащих до неї вододілах, характеризується розчленованим мезорельефом з амплітудою висоти близько 100 м. Корінні береги, з абсолютними висотами від 185 до 220 м, у геоморфологическом відношенні належать до Клинско-Дмитровской височини, що тут зветься Татарських висот

КЛІМАТ

Всі спостереження ставляться до періоду з 1967 по 1971 г

Середня річна температура повітря за зазначені роки +3,8 С с коливаннями з 2,5 до 4,6 С

Мінімальна температура, коли-або що спостерігався (абсолютний мінімум) -43 С

Максимальна (абсолютний максимум) +38 С

Тривалість безморозного періоду 125-130 днів

Середня дата першого осіннього заморозку 25.09, середня дата останнього весняного заморозку 14.05

Температура самого теплого місяця +17,5С

Температура самого холодного місяця -10,5 С

Річна кількість опадів становить 545,1 мм із коливаннями від 444,7 до 691,9 мм

Відносна вологість повітря 76 %

Швидкість вітру середньорічна 3,5 м/сек, і якщо прийняти високий відсоток лісистості, то вплив вітру в самому лісництві не дуже сильно. Однак відомі місяці, коли відзначалися сильні південно-східні вітри, східний^-східні-північно-східні, пов’язані з рясним снігопадом, що викликало снеголоми, буреломи й ін

Середня висота сніжного покриву 22-24 см

Промерзання ґрунту в середньому становить 40-42 см

РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

Радіаційний режим на відкритому місці

На відкритому місці ФАР (фотосинтически активна радіація) у складі інтегральної радіації виявився рівним 40 % при прямих і 54 % при неуважних променях

Протягом доби й залежно від типу погоди склад на відкритому місці значно міняється. При ясній погоді ці зміни звичайно плавні, при мінливій хмарності якісні зміни складу радіації, навпроти, різкі й нерегулярні, При цьому в 4, 5-2 рази міняється відношення кількості ФАР до інтегральної радіації червоних променів до синіх, далеких червоних до ФАР

Освітленість відкритих просторів також сильно міняється й залежить від наявності й бала хмарності. В умовах Підмосков’я з 8-10 годин на обрії з’являються купчасті хмари, до полудня хмарність збільшується до трьох-семи балів і вище, після 14-15 годин вона починає зменшуватися. Імовірність похмурої погоди із хмарністю понад вісім балів становить у Підмосков’я близько 50 %. При хмарному небі на відкритому диску сонця кількість ФАР може збільшуватися, причому значно зростає частка неуважної радіації. Закриття диска хмарами істотно знижує інтенсивність радіації, особливо в полуденні годинники. Порівняно швидке пересування хмар по небу створює пульсуючий ритм радіації з різкими неправильними коливаннями як по інтенсивності, так і по спектральному складі. У хмарну погоду протягом п’яти мінут інтенсивність ФАР може змінитися в 2-5 разів. При обліку хмарності виявилося, що навіть у самі довгі літні дні (кінець червня) висока освітленість (60 тис. лк) займає тільки 20 % часу світлового дня. Освітленість нижче 20 тис. лк відзначаються в 50 % випадків. Таким чином, що переважає є інтенсивності ФАР нижче 60 тис. лк

Радіаційний режим під пологом лісу

Під полог лісу в ясну погоду попадає радіація наступних видів:

1. Прямі промені сонця, профільтровані крізь листя або хвою

2. Неуважна радіація сонця

3. Прямі промені сонця, що проникнули через просвіти в полозі

4. Неуважна радіація сонця

Прямі промені сонця, що пройшли крізь просвіти прологу, утворять відблиски, розподілені по площі вкрай нерівномірно. Інші види радіації розподіляються відносно рівномірно. У відблисках ці види радіації (1,2,4) утворять одну з компонентів сумарної радіації - неуважну. У затемнених ділянках зустрічається тільки неуважна радіація. У похмуру погоду, коли прямі промені відсутні, під полог лісу попадають лише два види радіації: неуважна радіація, що пройшла крізь просвіти в полозі, і профільтрована крізь листя

Спектральний склад і кількість радіації у відблисках непостійні й залежать від того, у якій пропорції в них беруть участь пряма й неуважний компоненти. У тіньових ділянках, де є присутнім одна неуважна радіація, її спектральний запас і кількість значно більше постійні й сильніше змінені в порівнянні з відкритому місцем, чим у відблисках. Тому що інтенсивність світла у відблисках дуже непостійна, те більше точною й надійною характеристикою світлового режиму в лісі є інтенсивність неуважної радіації

РАПРЕДЕЛЕНИЕ ҐРУНТІВ

Ґрунту Сереноборского досвідченого лісництва ставляться в основному до ґрунтів дерено-підзолистого типу. Однак на підставі морфологічних ознак, динаміки фізико-хімічних процесів і розподіл рухливого заліза можна вважати, що ґрунту на двочленних відкладеннях під листяними лісами правильним відносити до підтипу бурих лісових ненасичених ґрунтів, а ґрунту під сосниками, розташованими на третій надзаплавній терасі р. Москви, розвинені на потужних алювіальних відкладеннях із глибоким заляганням ґрунтових вод, - до підтипу лісових оподзоленних. Гарна дренированность і надходження опада широколиственних порід, богатого зольними елементами, спричиняються відсутність інтенсивного подзолообразовательного процесу

На території лісництва переважають наступні групи ґрунтів: підзолистий^-підзолисті-дерено-підзолисті суглинні, підзолистий^-підзолисті-дерено-підзолисті на двочленних породах, підзолистий^-підзолисті-дерено-підзолисті супіщані

Серед дерено-підзолистих суглинних виділяються дерново-среднеподзолистие й дерново-сильноподзолистие ґрунту. Вони розподілені на плоскій частині вододілу (їх можна назвати середньо- і сильноподзолистими ґрунтами по новій номенклатурі)

Дерено-підзолисті двочленні ставляться до дерново-слабоподзолистим ґрунтів і займають слабопологие схили вододілу(бурі слабооподзоленние) . Серед дерено-підзолистих супіщаних виділяються дероново-слабко- і среднеподзолитстие ґрунту (бурі слабко- і среднеподзолистие супеси)

Невелику площу на вододілах, терасах і по днищах балок і ярів займають перегнойно-болотно-глеевие ґрунту. У долині р. Чагинки поширені середньо- і тяжелосуглинистие з ознаками оглеения, з потужністю обрію А1 до 40-50 см

Розподіл ґрунтів на території лісництва в значній мірі збігається з розподілом груп типів лісу описаних С. А. Нікітіним (1961) і Л. П. Рисиним (1969) . Так, суглинестие середньо- і сильноподзолистие ґрунти зайняті осичняками, дубниками - похідними від ялинника з дубом. На двочленних піщаних дерново-слабоподзолистих ґрунтах поширені складні сосники, більше багаті в порівнянні із сосниками на піщаних дерново-среднеподзолистих ґрунтах

Ґрунту лісництва мають сприятливими лесорастительними властивості, хоча поряд з ним спостерігається в деяких ґрунтах і недолік живильних речовин, особливо азоту. Ґрунту під складними борами лісництва ставляться до групи дерено-підзолистих супіщаних

КОРОТКИЙ ОПИС ҐРУНТІВ ДЛЯ КОЖНОЇ ПРОБНОЇ ПЛОЩІ

Пробна площа N 1 розташована на другій надзаплавній терасі р. Москви, що має невеликий ухил на захід

Ґрунт дерново-слабоподзолистая: характеризується наступними морфологічними ознаками

А 0 - 2 див. Лісова підстилка з напіврозкладених листів, хвої й трав

А 2 - 7 див. Темно-сірий, супіщаний, слабокомковатий, рихловатий. Сильно переплетений коріннями. Перехід в обрій А поступовий

А 7 - 16 див. Ясно-сірий, з жовтими плямами й темними гумусовими затеками, піщаний, плотноватий. Багато дрібних і великих корінь. Перехід в обрій У поступовий

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Серебряноборское досвідчене лісництво . З'явився готовий твір.