Дитячий поет і перекладач, драматург і лірик, педагог і редактор - такий творчий діапазон Самуила Яковича Маршака. Він увійшов у дитячу літературу ще в перші роки Російської влади. Випливаючи за В. Маяковським, С. Я. Маршак уводить у свою поезію нових героїв, відбиває ті зміни, які відбулися в нашій країні, жваво відгукується на все, що відбувається в житті радянських людей. С. Я. Маршак тісно зв’язав свою творчість із повсякденною боротьбою радянського народу за торжество комунізму

С. Я. Маршак народився в 1887 року у Воронежі. Дитинство поета протікало в слободі Чижовке, пригороді Воронежа, де на заводі працював його батько. В 1897 році С. Я. Маршак надходить учитися в гімназію міста Острогожска, а потім переводиться в третю класичну петербурзьку гімназію. З 1906 року починається активна літературна діяльність С. Я. Маршака: він публікує сатиричні фейлетони, вірші, переклади. В 1912 році С. Я. Маршак їде в Лондон, де вчиться в Лондонському університеті. Сім’я живе на невеликий заробіток Маршака як кореспондента петербурзьких газет. Там він уперше починає працювати над перекладами англійських балад, віршів В. Блейка, Рабиндраната Тагора й інших поетів. В 1914 році разом із сім’єю він вертається з Лондона й живе у Воронежі. У зв’язку з початком імперіалістичної війни поет веде більшу роботу з евакуації дітей біженців і на дитячих майданчиках міста. В 1915 році він працює в дитячої колонії на березі Онезького озера (Олонецкая губернія). До цього часу ставиться й публікація перекладів англійських балад, віршів В. Блейка. З 1917 по 1922 рік С. Я- Маршак живе й працює в Катеринославі (нині місто Краснодар). Він співробітничає в газетах, публікує книгу «Сатири й епіграми», з доручення Кубано-Черноморского ревкому партії завідує секцією дитячих притулків і колоній в Обласному відділі народного утворення. С. Я. Маршак веде величезну педагогічну роботу, викладає в краснодарських вузах, бере участь в організації Будинку дитячої праці й відпочинку, проводить бесіди з педагогами про позашкільну роботу з дітьми, створює «Дитяче містечко». Одночасно він очолює Краснодарський театр для дітей

В 1922 році Маршак переїжджає в Петроград, де організує студію дитячої літератури при Інституті дошкільного утворення. В 1923-1930 роках Маршак створює цілий ряд добутків для дітей: «Дитинки в клітці», «Казка про дурне мишеня», «Веселі чижі», «Учора й сьогодні», «Цирк», «Пошта», «Як рубанок зробило рубанок», «От який неуважний», «Вусатий-смугастий». В 30-і роки С. Я. Маршак разом з А. М. Горьким становить проект записки про положення в дитячій літературі й про створення спеціального видавництва книг для дітей (Детиздата), виступає й,! I Всесоюзному з’їзді, радянських письменників (1934) з доповіддю «Про велику літературу для маленьких»; в 1935 році його обирають головою Всесоюзної секції дитячої літератури. В 1939 році С. Я. Маршак був нагороджений орденом Леніна. До цього часу ставиться вихід у світло його віршів «Петя Папуга», «Кораблик» і статей: «Горький і діти», «Зі спогадів про Горький».

1941 рік. Вітчизняна війна мобілізувала всіх радянських письменників на боротьбу з фашизмом. Маршак починає працювати у Вікнах ТАСС. Окремим виданням виходять у світло його книга «Партизанам. Вірші й карикатури», альбом з текстом С. Я- Маршака й малюнками Кукриниксов «Урок історії», «Блицфрици», «Вірші про війну» і ін. Головна мета його творчості в ці роки - допомогти забезпечити перемогу у війні, однак Маршак не забуває й про дітей: в 1943 році він пише свою знамениту казку для дітей «Дванадцять місяців», за якої був нагороджений Державною премією

В 50-і роки виходять у світло книги «Весела подорож від А до Я», «Як шукали Наташу», «Курочк-рябі й десять каченят» і ін. У ці ж роки були опубліковані переклади віршів Джанни Родари «Здрастуйте, діти!», чеських народних пісеньок «Хоровод», англійських пісеньок «Пливе, пливе кораблик» і ін. В 1957 році у зв’язку з ювілеєм С. Я. Маршак був нагороджений орденом Леніна й медаллю ім. К. Д. Ушинского. В 60-і роки письменник веде величезну творчу роботу: звертається з листом до делегатів Всеросійського з’їзду вчителів «Учитель і письменник-соратник», публікує статті про поезію Е. Винокурова, А. Твардовского й листа до учасників наради із проблем художнього перекладу й наради молодих письменників і т.д. У квітні 1963 року С. Я. Маршакові присуджується Ленінська премія за збірник віршів «Вибрана лірика» і книги для дітей: «Тиха казка», «Велика кишеня», «Від одного до десяти», «Весела подорож від А до Я» і др.

С. Я. Маршак помер 4 червня 1964 року й був похований на Зеландско-Дівочому цвинтарі Вмоскве.

С. Я. Маршак поряд з В. Маяковським був зачинателем росіянці дитячій літератури. За словами А. А. Фадєєва, він зумів розкрити перед дітьми «зміст нашого нового життя, передати їм нові ідеали, тобто заговорити з дітьми молодшого віку по всіх самих основних питаннях політики, про що ніхто й ніколи за увесь час існування дитячої літератури з дітьми цього віку не розмовляв» . Вирішальний вплив на початку творчого шляху зробив на нього М. Горький, що прищепив юному поетові любов до життєво-правдивої поезії, тісно пов’язаної з народом. Вихований на кращих зразках класичної поезії, на добутках усної народної творчості, Маршак зумів уникнути пагубного впливу декадентської літератури й домогтися у своїй ліриці «пушкінської ясності вірша». Маршак прийшов у дитячу літературу, уже будучи добре відомим своїми ліричними віршами, сатиричними добутками, прекрасними перекладами з англійської й шотландської поезії. І це не випадково: він уважав, що, перш ніж стати дитячим письменником, треба бути письменником у повному змісті цього слова

Було в Маршака й інше необхідне для дитячого письменника якість — глибоке, всебічне знання дітей. Він завжди виступав як захисник дитинства: і в Лондоні, звідки писав про трагічне положення дітей, і у Воронежі й Краснодарі, де, спілкуючись із дітьми, учився розуміти особливості дитячої психології.

З перших кроків своєї творчості поет прагнув прилучати дітей до скарбниці світової літератури, до багатств усної народної творчості, розвити в них художній смак. \ Це мало особливе значення тому, що С. Я. Маршак вступив у літературу в той час, коли їзді не була витиснута дореволюційна повчальна й монархічна дитяча література, коли ще видавалося безліч слащавих і малограмотних книжок, у яких, за словами С. Я. Маршака, «і не пахнуло морською сіллю — там трималося нагріте кімнатне повітря й пахнуло манною кашею». Подібні книжки були «просочені плоскою й убогою мораллю, що, ще, на думку Бєлінського, була дешевше пареної ріпи, тому що для неї не потрібно вміти не мислити, не бути людиною з талантом».

Росіянці дитячій літературі багато чого в ці роки доводилося відстоювати, багато чого завойовувати вперше. А. М. Горький призивав дитячих письменників виховувати з дітях «дух активності», повага до сили розуму, до пошуків науки. За словами великого письменника, «велика сила мистецтва - зробити людини сильним і гарним». Горьковская думка про романтика й героїзм вільної праці на благо людей розроблялася багатьма талановитими дитячими письменниками. Ця тема стала визначальної й у добутках С. Я. Маршака, написаних протягом 1922-1930 років: «Пожежа» (1923), «Пошта» (1927), «Учора й сьогодні» (1925), «Війна із Дніпром» (1931), «Як рубанок зробив рубанок» (1927) і др.