Розуміння символіки сірого каменю як образної характеристики існуючих у країні порядків, що душили все живе складно, і Читач повинен допомогти їм прийти до правильного висновку. Не менше потрясіння випробовує Вася, познайомившись не тільки з тим, де живуть його друзі, але і як добувають вони засобу ксуществованию.

— Що переживає Вася, довідавшись про злидарське життя Валека й Марусі? — запитаємо нас. Для того щоб відповістити на запитання, корисно прочитати в особах і розібрати діалог між Васею й Валеком, звернувши особливу увагу на авторські ремарки, якими письменник характеризує інтонацію кожного. Запитаємо: «Чому Рубель посміхнувся, почувши питання Васі про покупку булок? Чому в голосі Васі, коли він говорить про неприпустимість злодійства, чується смутний роздум? Чому, догадавшись про тяжке становище друзів, Вася запитує: «А ви хіба… злиденні?» - упалим голосом? «Злиденні!»- тужно відрізав Рубель

Робота над діалогом, над кожною авторською ремаркою окремо допоможе учнем зрозуміти ту драму, що відбувалася в душі у Васі: син судді, людини кристальної чесності, високих моральних правил, Вася з раннього дитинства вбрав всією своєю істотою непорушні моральні істини: не можна красти, брехати, кривдити слабких. У житті ж усе виявляються складніше: його друзі, яких він любить і поважає, є не тільки жебраками, але й злодіями

З погляду засвоєної Васею моралі вчинок Валека заслуговує осуду, не випадково Вася перебуває в смутному роздумі. І в той же час причина, що висуває у своє виправдання його друг, здається Васі досить серйозної: адже голодує Маруся, сама довірлива й беззахисна істота на світі. Вася не може чути жалібних слів Марусі, бачити, як вона жадібно стискає обома руками шматок булки. Усвідомивши, як важко живеться його друзям, Вася випробовує глибокі страждання, не маючи можливості допомогти: у нього занило серце, щось повернулося в груди, любов… не стала слабкіше, але до неї домісився гострий струмінь жалю, що доходила до серцевого болю

Важливо підвести нас до розуміння того, що цей період у формуванні свідомості хлопчика має вирішальне значення: засудити сім’ю Тибурция за ганебне злодійство, яким вона живуть, і відійти убік або ж знайти в душі виправдання їхньому способу життя, зрозумівши, що до цього приводять їхні страшні умови життя?

«Яке рішення приймає Вася у відносини своїх друзів? У якій фразі хлопчика звучить це рішення? Як „подтверждается воно поводженням Васі? Яке враження робить на Васю Тибурций Драб? - от ті питання, які допомагають учителеві організувати подальший хід бесіди снами.

- Вася залишається вірний друзям,- відповідають Читачі.- Він рішуче говорить Валеку, що завжди буде ходити до них. І ці слова звучать як клятва в дружбі, що ніщо не похитне. Всім своїм поводженням Вася підтверджує свої слова: він не дає зрозуміти дітям, як важко пережив звістку про їхнє жебрання; він намагається не подати виду, що йому неприємне перебування в їх «будинку»; він мужньо переносить гнів грізного пана Тибурция й домагається його розташування. Дружба Васі витримала дуже важливе випробування. І хлопчик вийшов з нього переможцем

Зустріч із Тибурцием залишає великий слід у душі Васі. Читачі повинні задуматися над питанням: «Чим примітна зовнішність Тибурция?» У результаті бесіди доходимо висновку, що оповідач за допомогою портрета немов відкриває завісу над важким, трагічним життям цієї незвичайної людини, у вигляді якого уживается й мавпяча рухливість, лукавство, і глибокий сум, і гостра проникливість, енергія, розум. Це допоможе школярам зрозуміти особливості «чудової особистості», що викликала такий пекучий інтерес у Васі

Вася знає, що діти люблять Тибурция. Рубель часто повторює його висловлення, авторитетність яких для нього непорушна. Маруся ласкаво й довірливо тягнеться до Тибурцию, знаючи його доброту. Вона рішуче захищає Тибурция від припущень, що він може кого-небудь скривдити: «Не бійся, Вася, не бійся! - говорить дівчинка.- Він ніколи не жарить хлопчиків на вогні… Це неправда!». Тибурций теж любить своїх у себе, пестить їх, піклується про їх. Саме такої людської уваги, участі не вистачає Васі у власній сім’ї, от чому він тягнеться до сім’ї Тибурция, почуваючи себе тут затишно й упевнено.

Проникливий Тибурций відразу ж оцінює цю незвичайну дружбу. Він бачить, як прив’язані його діти до хлопчика. Рубель хвилюється, боячись, що Васі не дозволять ходити до них. Маруся з повним переконанням відстороняє від Васі жахлива підозра про те, що він коли-небудь буде судити Валека. Тибурцию подобаються простота, сміливість, стриманість Васі, його вірність у дружбі, уміння зберігати таємницю. Оборотний увага школярів на той момент розмови, коли Тибурций, жартуючи над Васею, називає його суддею й висловлює припущення, що Вася буде згодом судити Валека.

• - Чому так образився й розсердився Вася, почувши ці слова?- запитаємо учнів. Діти відповідають: «Він образився, що про нього так можуть подумати. Адже Вася вважав, що судять тільки поганих людей, винних у яких-небудь злочинах. Рубель же й Маруся, з його погляду, ні в чому не були винні. Він розумів, що вони нещасні, але не злочинні».

Тибурций лестно озивається про Васю, називаючи його чималим малим, людиною, у якого в груди шматочок людського серця. Це висока оцінка й прозорливе визначення подальшого поводження Васі («…може бути, це й добре, що твоя дорога пролягла через нашу») характеризують не тільки хлопчика, але насамперед самого Тибурция як особистість неабияку. Ця людина з важкою, зламаною долею, опустившись на саме дно життя в результаті нерівної боротьби з існуючим ладом і його несправедливими законами, зумів зберегти кращі людські риси

Роблячи висновок про ті зміни, які відбуваються у свідомості Васі під впливом Тибурция і його в себе, Читач відзначить, що «неясні питання й відчуття», що хвилювали хлопчика, свідчать про те, що він замислюється вже не тільки про долю своїх друзів, але й про навколишнє життя, де панують закони суспільної нерівності: панування одних, жебрання й безправ’я інших