«Росія, Русь! Зберігай себе, зберігай…» (по добутках російських письменників XIX і XX століть)

Тему Росії можна розглянути в’творчестве all so ch. ru 2001 2005 двох поетів XIX і XX століть – Лермонтова й Блоку, тому що в їхніх поглядах на батьківщину багато загального. Ця тема прохо-дит через всю творчість і Лермонтова, і Блоку. У них вона яскраво виражена, ці поети свідомо працювали над нею. Цього не можна помітити, наприклад, у Пушкіна: у його творчості, безсумнівно, є присутнім мотив люб-ви до Росії, але він не виділений окремо. Существова-Ние чітко певного мотиву Росії у творчості обох поетів можна визначити й так: обоє поета тво-рили в переломні моменти історії. Лермонтов – в епоху безвременья, що наступила після поразки де-кабристов. Блок же пережив дві революції, був сви-детелем їх наслідків

У такі періоди життя осо-бенно гостро коштує питання про подальший розвиток стра-ны, про її майбутнє. У Лермонтова почуття любові до Росії зародилося дуже рано й залишилося назавжди. Так, 15-літній Лермон-Тов писав: «Я батьківщину люблю, і більше багатьох». Потрібно помітити, що тема батьківщини для поета набагато ширше теми Росії. Він поет-романтик, отже, крім кін-кретного образа Росії в нього є присутнім і узагальнений-але-символічний образ батьківщини

У романтичних добутках поета батьківщина явля-ется якимось романтичним ідеалом. Зокрема, у по-эме «Мцыри» герой говорить про те, що він «знав однієї лише думи влада», маючи на увазі «думу» про повернення на батьківщину, бажаючи пригорнутися «з тугою до грудей інший, хоч незнайомої, але рідний». Крім романтичного ідеалу в Лермонтова є й конкретне втілення образа Росії

Вона становит-ся предметом ідейно-творчих роздумів автора. Він писав: «У Росії немає минулого, вона вся в сьогоденні й майбутньому». Вірш «Батьківщина» – виступ Лермонтова по одному з найважливіших питань ідейно-політичної боротьби того часу в Росії, про шляхи її розвитку. Вірш це було написано під враженням подорожі по Росії. По Лермонтову, любов до батьківщини не визначається ідеями декабристів («ні слава, куплена кров’ю»), релігійними ідеалу-мі («ні повний гордої довіри спокій»), а також прин-ципами слов’янофілів («ні темної старовини заповітні преданья»).

Лермонтов затверджує свою любов: це його глибоко особисте почуття («але я люблю – за що, не знаю сам»). Лжепатриотизму він протиставляє свою «дивну любов». Добролюбов писав про Лермонтова: «Він розуміє любов до Батьківщини істинно, свято, ра-зумно». У вірші «Батьківщина» поетом з удивитель-ний точністю передані могутні масштаби Росії: «безбережні ліси», «розливи рік, подібні до морів». «Батьківщина» – одне з деяких реалістичних произве-дений поета

Лермонтов зачіпає й соціальні аспекти теми батьківщини. «Прощай, немита Росія…» – сміливе обвине-ние російської дійсності, це протест проти «рабів», «панів», проти відданості народу « голу-бым мундирам» (жандармам). Співзвучно віршу «Прощай, немита Росія…

» і «Пророкування», маю-щее реальну історичну основу – селянські « хо-лерные бунти». Воно також спрямовано проти « коро-ны царів», проти любові чорни до царів, проти безро-пітного народного страждання. Тема Росії чітко виділена також у Блоку

В 1908 році він писав Станіславському про батьківщину: «Цій темі я свідомо й безповоротно присвячую життя. Усе яскравіше усвідомлю, що це найперше питання, самий життєвий, самий реальний». У творчості Блоку поступово проявляється образ батьківщини й Росії, по почуття безоглядної любові до ро-дини, як і в Лермонтова, пронизує всі його произ-ведения. Так, наприкінці вірша «Осіння воля» Блок викликує про батьківщину: «Як і жити й плакати без тебе!» У ранніх віршах Блоку багато неясного в його відношенні до Росії й народу; у його произведени-ях, як і в Лермонтова, простежуються романтичес-кие мотиви

Так, у вірші «Русь» Росія Блоку – чаклунська, таємнича. Вона «і в сні незвичай-на», «нетрями оточена», у ній «народи» «ведуть ноч-ные хороводи», «ведуны з ворожками чарують злаки на полях». Але за цим казковим романтичним виглядом ховаються й сумні картини

У тексті стихотво-ренію зустрічаються такі сполучення: «заграва палаючих сіл», «відьми тішаться із чортами», «убогість країни ро-дмитриком». Блок писав, що в Росії для нього «життя або смерть, щастя або погибель». І найбільше повно ці почуття відбилися в циклі «Батьківщина».

Тут містять-ся роздуму поета про минуле, сьогодення, майбутнє стра-ны. Це жагучий монолог людини, для якого любов до батьківщини – щось глибоко особисте, як і в Лер-Монтова. Блок звертається до батьківщини: «ПРО, убожіючи моя стра-на… ПРО, бідна моя дружина…» («Осінній день»).

Почуття його при цьому позбавлено всякої ніжності. Він бачить не тільки «прекрасні риси» і «розбійну вроду», але й «хати сірі», «ліс так поле». Таке ж щемливе почуття любові, як у Лермонтова, викликають у Блоку «хати, кры-тые соломою». Вигляд Росії двоїться в розумінні Бло-Ка: це країна з «лісами так полями», а також красуня-селянка з «хусткою візерунковим до брів» і « мгновен-ным поглядом з-під хустки». У темі Росії Блоку присутній і мотив вільно-сти, бунту

Так, краса Росії, по Блоці, буйна, « раз-бойная». Але це позитивна риса: «не пропадеш, не сгинешь ти» («Батьківщина»). Цей мотив неуспокоенно-сти яскраво простежується в циклі Блоку «На поле Лантухи-Ковом». Він пише: «И вічний бій! Спокій нам тільки сниться…» Ці нотки романтизму близькі произведени-ям Лермонтова з їхнім духом протесту, опору, боріння, заколоту

И в Блоку, як у Лермонтова, є пророкування про долі Росії. Таке пророкування звучить у вірші «У вогні й холоді тривог…». Воно пронизано ве-рій в. затаєні сили батьківщини, у її могутність, у свет-лое майбутнє

«Нехай день далекий», але поет вірить, що « але-вый століття зійде».

Збережи - » «Росія, Русь! Зберігай себе, зберігай…» (по добутках російських письменників XIX і XX століть) . З'явився готовий твір.

«Росія, Русь! Зберігай себе, зберігай…» (по добутках російських письменників XIX і XX століть)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.