У романі «Айвенго» описується кінець ХП століття, царювання Ричарда Левине серце. Т. е. період, коли починає формуватися англійська нації, що складається з місцевого населення - англосаксів, французьких лицарів, нащадків завоевателей-норманов і широких народних мас, що ще зберігають общинний або племінний уклад життя. Після норманнского завоювання 1066 року в дійсності відбувалася тривала й кривава суспільна й національна боротьба. Але в офіційній історичній науці Англії цей процес розглядався як порівняно недовгий і майже безболісний

Вальтер Скотт у своєму романі розкриває дійсну історичну ситуацію, що зложилася в Англії через сто із зайвим років після Вільгельм-завойовника. Король Ричард Левине Серце нудиться в австрійському полоні, норманнские дворяни на чолі із братом короля принцом Джоном пригноблюють місцеву родову знать - Франклинов і гнітять народ, що чекає повернення короля, адже він один може покласти кінець бешкетуванням норманнов і згуртувати навколо себе англійські нації

Молодий лицар Айвенго, наближений і друг Ричарда вертається в одязі пілігрима із хрестового походу, викликає на бій гордого тамплієра (тамплієра) Бриана де Буагильбера, бореться на турнірі, попадає пораненим у полон до Реджинальду Фрон-де-Бефу, замок якого беруть штурмом Ричард, що повернувся з полону, Робін Гуд і селяни. Айвенго, незважаючи на рану, рятує життя єврейки Ревекки, виступивши її бійцем на «божому суді». Але фактично Айвенго дуже мало бере участь у дії, його роль як головного героя роману полягає не в участі в битвах і інтригах, а в тім, що він - син Франкліна Седрика й лицар Ричарда - є носієм ідеї єдності країни. Три групи героїв представляють три тимчасових етапи. Седрик Сакс, Ательстан - минуле Феодали-нормани й Ричард - сьогодення Айвенго - майбутнє Реджинальд Фрон де Беф, Бриан де Буагильбер представляють лицарів-розбійників, а орден тамплієрів, до якого належить Бриан, довгі століття вважалося перешкодою на шляху виникнення європейських національних держав

Поразка й вигнання ордена з Англії сприймається як передвістя його розгрому французьким королем Пилипом 1У Гарним. Леді Ровена й Ревекка - дочка єврея Исаака представляють два різних жіночих типи - у традиціях ще лицарського роману головна героїня повинна бути білява й синьоокої, а чорноволосої - або служниця, або лиходійка. Це протиставлення двох типів буде повторюватися в багатьох романах Скотта

Історичний роман Вальтера Скотта дуже вплинув на розвиток роману в ХIХ столітті (Бальзак, Гюго ін)