Великий епiчний твiр, дiя в якому вiдбувається в майбутньому щодо часу його написання, тобто якому властивi прогностичнi функцiї. Для роману науково-фантастичного характерна орiєнтацiя на високi досягнення наукової та технiчної думки; поряд iз фантастичними елементами у ньому мають мiсце науковi гiпотези, технiчна фантазiя, мисленнєве експериментування. Початки роману науково-фантастичного - XIX ст. (Ж. Верн). Найвищого розвитку досягає у XX ст. Порушує i складнi суспiльнi, соцiально-полiтичнi, фiлософськi, морально-етичнi проблеми (А. i Б. Стругацькi, Г. Уеллс, С. Лем, К. Чапек, Р. Бредберi, А. Кларк та iн.). Якщо у фантастичному романi фантастичним є насамперед художнiй простiр, то у романi науково-фантастичному – час. Український роман науково-фантастичний представляють В. Владко («Аргонавти всесвiту»), Д. Бузько («Кришталевий край»), О. Бердник («Чаша Амрiти») та iн.