Роль епіграфа в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

…так хто ж ти, нарешті? – Я – частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо. “Фауст” И. Ґете. Епіграфом до роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є слова Мефистофеля (диявола) одного з персонажів драми И. Ґете “Фауст”. Про що ж говорить Мефистофель і яке відношення до історії Майстра й Маргарити мають його слова? Цитатою з “Фауста” М. Булгаков випереджає появу Воланда; він як би попереджає читача, що нечиста сила в романі займає одне із провідних місць. Слова Мефистофеля повною мірою можна віднести й до булгаковського персонажа Воланду (більше того, Мефистофель і Воланд, по суті, одна особа).

“Іноземний консультант” дійсно хоче зла, він носій зла по природі своєї, а його колір у романі чорний. Однак властиво йому й певна шляхетність, чесність; і часом, вільно або мимоволі, вона робить добрі вчинки (або вчинки, що приносять користь). Воланд робить набагато менше зла, чим припускає його роль. І хоча по його волі гинуть люди – Берліоз, голова Массолита, і колишній барон Майгель, що служить видовищної комісії, – їхня загибель здається закономірної, так вона – результат їх власних діянь

З волі Воланда горять будинку, люди божеволіють, зникають на якийсь час… Варто помітити, що потерпілі від диявола в романі – по перевазі, негативні персонажі (бюрократи, люди, оказавшиеся на посаді, до якої не здатні, п’яниці, нехлюї, нарешті, дурні). Булгаков показує, що всім віддається по заслугах і не тільки Богу, але й сатаною. Адже головним героям Майстрові й Маргариті Воланд допомагає й навіть виконує бажання Маргарити

Диявол не тільки повертає їй коханої людини, а йому будинок, але навіть звільняє на прохання Маргарити Фриду. Після того як Левий Матвій передає Воланду бажання Ісуса, сатана нагороджує Майстра і його улюблену: він дарує їм вічність. Причому робить це охоче &copy A L L S o c h. r u – виникає враження, що він тільки чекав команди. Та й злі справи диявола нерідко обертаються користю для потерпілих від нього людей

Поет Іван Бездомний за допомогою Воланда усвідомив, що його вірші абсолютно бездарні. Він прийняв рішення більше ніколи не писати. Після виходу із клініки Стравінського, Іван стає професором, співробітником інституту історії й філософії, починає нове життя

адміністратор, ЩоПобував вампіром, Варенуха назавжди відучився від звички брехати й лаятися по телефоні, став бездоганно ввічливим. Голова житлового товариства Никанор Іванович Босої відучився хабарничати. Микола Іванович, якого Наташа перетворила в кабана, ніколи не забуде тих мінут, коли інше життя, відмінна від сірого будня, торкнулася його, довго буде жалувати, що повернувся додому, але однаково – йому їсти що згадати

Після пожежі в будинку Грибоєдова в розмові з Воландом Коровьев говорить, що будинок буде відбудований заново й що буде цей новий будинок краще колишнього. А місце латунских займуть гідні люди, теперішні таланти, які створять нову літературу, далеку від кон’юнктури. Так, зло руйнівно, але воно руйнує старе, віджиле

Адже якщо цього не зробити в житті будуть тріумфувати рутина й відсталість. Воланд, звертаючись до Левию Матвія, говорив: “Що б робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, якби з її зникли тіні? Адже тіні виходять від предметів і людей…”. Дійсно, що є добро під час відсутності зла? Виходить, Воланд необхідний на землі не менше, ніж бродячий філософ Иешуа Га-Ноцри, що проповідує добро й любов. Добро не завжди приносить благо, так само як і зло лихо

Досить часто буває навпаки. Тому-то-те Воланд і є той, хто, бажаючи зла, все-таки творить добро. Саме ця думка й виражена в епіграфі кроману.

Збережи - » Роль епіграфа в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» . З'явився готовий твір.

Роль епіграфа в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.